Philippians 3
1 Finally, my brothers, rejoice in the Lord. It is no trouble for me to write the same things to you again, and it is a safeguard for you.
Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.
2 Watch out for those dogs, those workers of evil, those mutilators of the flesh!
Стережіться собак, — стережіться працівникі́в лихих, стережіться обрі́зання!
3 For it is we who are the circumcision, we who worship by the Spirit of God, who glory in Christ Jesus, and who put no confidence in the flesh—
Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
4 though I myself could have such confidence. If anyone else thinks he has grounds for confidence in the flesh, I have more:
хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —
5 circumcised on the eighth day, of the people of Israel, of the tribe of Benjamin; a Hebrew of Hebrews; as to the law, a Pharisee;
обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
6 as to zeal, persecuting the church; as to righteousness in the law, faultless.
Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.
7 But whatever was gain to me I count as loss for the sake of Christ.
Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.
8 More than that, I count all things as loss compared to the surpassing excellence of knowing Christ Jesus my Lord, for whom I have lost all things. I consider them rubbish, that I may gain Christ
Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
9 and be found in Him, not having my own righteousness from the law, but that which is through faith in Christ, the righteousness from God on the basis of faith.
щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
10 I want to know Christ and the power of His resurrection and the fellowship of His sufferings, being conformed to Him in His death,
щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,
11 and so, somehow, to attain to the resurrection from the dead.
аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.
12 Not that I have already obtained all this, or have already been made perfect, but I press on to take hold of that for which Christ Jesus took hold of me.
Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
13 Brothers, I do not consider myself yet to have taken hold of it. But one thing I do: Forgetting what is behind and straining toward what is ahead,
Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,
14 I press on toward the goal to win the prize of God’s heavenly calling in Christ Jesus.
я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.
15 All of us who are mature should embrace this point of view. And if you think differently about some issue, God will reveal this to you as well.
Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
16 Nevertheless, we must live up to what we have already attained.
Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
17 Join one another in following my example, brothers, and carefully observe those who walk according to the pattern we set for you.
Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.
18 For as I have often told you before, and now say again even with tears: Many live as enemies of the cross of Christ.
Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.
19 Their end is destruction, their god is their belly, and their glory is in their shame. Their minds are set on earthly things.
Їхній кінець — то загибіль, шлу́нок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони ду́мають тільки про зе́мне!
20 But our citizenship is in heaven, and we eagerly await a Savior from there, the Lord Jesus Christ,
Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,
21 who, by the power that enables Him to subject all things to Himself, will transform our lowly bodies to be like His glorious body.
Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
