Numbers 10
1 Then the LORD said to Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Make two trumpets of hammered silver to be used for calling the congregation and for having the camps set out.
„Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
3 When both are sounded, the whole congregation is to assemble before you at the entrance to the Tent of Meeting.
І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4 But if only one is sounded, then the leaders, the heads of the clans of Israel, are to gather before you.
А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
5 When you sound short blasts, the camps that lie on the east side are to set out.
А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
6 When you sound the short blasts a second time, the camps that lie on the south side are to set out. The blasts are to signal them to set out.
А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
7 To convene the assembly, you are to sound long blasts, not short ones.
А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
8 The sons of Aaron, the priests, are to sound the trumpets. This shall be a permanent statute for you and the generations to come.
А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9 When you enter into battle in your land against an adversary who attacks you, sound short blasts on the trumpets, and you will be remembered before the LORD your God and saved from your enemies.
А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
10 And on your joyous occasions, your appointed feasts, and the beginning of each month, you are to blow the trumpets over your burnt offerings and fellowship offerings to serve as a reminder for you before your God. I am the LORD your God.”
А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
11 On the twentieth day of the second month of the second year, the cloud was lifted from above the tabernacle of the Testimony,
І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
12 and the Israelites set out from the Wilderness of Sinai, traveling from place to place until the cloud settled in the Wilderness of Paran.
I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13 They set out this first time according to the LORD’s command through Moses.
І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
14 First, the divisions of the camp of Judah set out under their standard, with Nahshon son of Amminadab in command.
І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
15 Nethanel son of Zuar was over the division of the tribe of Issachar,
А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
16 and Eliab son of Helon was over the division of the tribe of Zebulun.
А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
17 Then the tabernacle was taken down, and the Gershonites and the Merarites set out, transporting it.
І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
18 Then the divisions of the camp of Reuben set out under their standard, with Elizur son of Shedeur in command.
І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
19 Shelumiel son of Zurishaddai was over the division of the tribe of Simeon,
А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20 and Eliasaph son of Deuel was over the division of the tribe of Gad.
А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
21 Then the Kohathites set out, transporting the holy objects; the tabernacle was to be set up before their arrival.
І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
22 Next, the divisions of the camp of Ephraim set out under their standard, with Elishama son of Ammihud in command.
І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
23 Gamaliel son of Pedahzur was over the division of the tribe of Manasseh,
А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
24 and Abidan son of Gideoni was over the division of the tribe of Benjamin.
А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
25 Finally, the divisions of the camp of Dan set out under their standard, serving as the rear guard for all units, with Ahiezer son of Ammishaddai in command.
І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26 Pagiel son of Ocran was over the division of the tribe of Asher,
А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
27 and Ahira son of Enan was over the division of the tribe of Naphtali.
А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
28 This was the order of march for the Israelite divisions as they set out.
Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
29 Then Moses said to Hobab, the son of Moses’ father-in-law Reuel the Midianite, “We are setting out for the place of which the LORD said: ‘I will give it to you.’ Come with us, and we will treat you well, for the LORD has promised good things to Israel.”
І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
30 “I will not go,” Hobab replied. “Instead, I am going back to my own land and my own people.”
Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
31 “Please do not leave us,” Moses said, “since you know where we should camp in the wilderness, and you can serve as our eyes.
А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
32 If you come with us, we will share with you whatever good things the LORD gives us.”
І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
33 So they set out on a three-day journey from the mountain of the LORD, with the ark of the covenant of the LORD traveling ahead of them for those three days to seek a resting place for them.
І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
34 And the cloud of the LORD was over them by day when they set out from the camp.
А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
35 Whenever the ark set out, Moses would say, “Rise up, O LORD! May Your enemies be scattered; may those who hate You flee before You.”
І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
36 And when it came to rest, he would say: “Return, O LORD, to the countless thousands of Israel.”
А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
