Matthew 26
1 When Jesus had finished saying all these things, He told His disciples,
І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 “You know that the Passover is two days away, and the Son of Man will be handed over to be crucified.”
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
3 At that time the chief priests and elders of the people assembled in the courtyard of the high priest, whose name was Caiaphas,
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
4 and they conspired to arrest Jesus covertly and kill Him.
і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
5 “But not during the feast,” they said, “or there may be a riot among the people.”
І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
6 While Jesus was in Bethany in the home of Simon the Leper,
Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
7 a woman came to Him with an alabaster jar of expensive perfume, which she poured on His head as He reclined at the table.
підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 When the disciples saw this, they were indignant and asked, “Why this waste?
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
9 This perfume could have been sold at a high price, and the money given to the poor.”
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
10 Aware of this, Jesus asked, “Why are you bothering this woman? She has done a beautiful deed to Me.
Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 The poor you will always have with you, but you will not always have Me.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 By pouring this perfume on Me, she has prepared My body for burial.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
13 Truly I tell you, wherever this gospel is preached in all the world, what she has done will also be told in memory of her.”
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
14 Then one of the Twelve, the one called Judas Iscariot, went to the chief priests
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 and asked, “What are you willing to give me if I hand Him over to you?” And they set out for him thirty pieces of silver.
і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 So from then on Judas looked for an opportunity to betray Jesus.
І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
17 On the first day of the Feast of Unleavened Bread, the disciples came to Jesus and asked, “Where do You want us to prepare for You to eat the Passover?”
А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
18 He answered, “Go into the city to a certain man and tell him that the Teacher says, ‘My time is near. I will keep the Passover with My disciples at your house.’”
А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
19 So the disciples did as Jesus had directed them and prepared the Passover.
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
20 When evening came, Jesus was reclining with the twelve disciples.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 And while they were eating, He said to them, “Truly I tell you, one of you will betray Me.”
І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
22 They were deeply grieved and began to ask Him one after another, “Surely not I, Lord?”
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
23 Jesus answered, “The one who has dipped his hand into the bowl with Me will betray Me.
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 The Son of Man will go just as it is written about Him, but woe to that man by whom He is betrayed. It would be better for him if he had not been born.”
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
25 Then Judas, who would betray Him, said, “Surely not I, Rabbi?” Jesus answered, “You have said it yourself.”
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
26 While they were eating, Jesus took bread, spoke a blessing and broke it, and gave it to the disciples, saying, “Take and eat; this is My body.”
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
27 Then He took the cup, gave thanks, and gave it to them, saying, “Drink from it, all of you.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
28 This is My blood of the covenant, which is poured out for many for the forgiveness of sins.
бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
29 I tell you, I will not drink of this fruit of the vine from now on until that day when I drink it anew with you in My Father’s kingdom.”
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
30 And when they had sung a hymn, they went out to the Mount of Olives.
А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
31 Then Jesus said to them, “This very night you will all fall away on account of Me. For it is written: ‘I will strike the Shepherd, and the sheep of the flock will be scattered.’
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
32 But after I have risen, I will go ahead of you into Galilee.”
По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
33 Peter said to Him, “Even if all fall away on account of You, I never will.”
А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
34 “Truly I tell you,” Jesus declared, “this very night, before the rooster crows, you will deny Me three times.”
Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
35 Peter replied, “Even if I have to die with You, I will never deny You.” And all the other disciples said the same thing.
Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
36 At that time Jesus went with His disciples to a place called Gethsemane, and He told them, “Sit here while I go over there and pray.”
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
37 He took with Him Peter and the two sons of Zebedee and began to be sorrowful and deeply distressed.
І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
38 Then He said to them, “My soul is consumed with sorrow to the point of death. Stay here and keep watch with Me.”
Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
39 Going a little farther, He fell facedown and prayed, “My Father, if it is possible, let this cup pass from Me. Yet not as I will, but as You will.”
І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
40 Then Jesus returned to the disciples and found them sleeping. “Were you not able to keep watch with Me for one hour?” He asked Peter.
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
41 “Watch and pray so that you will not enter into temptation. For the spirit is willing, but the body is weak.”
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
42 A second time He went away and prayed, “My Father, if this cup cannot pass unless I drink it, may Your will be done.”
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
43 And again Jesus returned and found them sleeping—for their eyes were heavy.
І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
44 So He left them and went away once more and prayed a third time, saying the same thing.
І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
45 Then He returned to the disciples and said, “Are you still sleeping and resting? Look, the hour is near, and the Son of Man is betrayed into the hands of sinners.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
46 Rise, let us go! See, My betrayer is approaching!”
Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
47 While Jesus was still speaking, Judas, one of the Twelve, arrived, accompanied by a large crowd armed with swords and clubs, sent from the chief priests and elders of the people.
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
48 Now the betrayer had arranged a signal with them: “The One I kiss is the man; arrest Him.”
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
49 Going directly to Jesus, he said, “Greetings, Rabbi!” and kissed Him.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
50 “Friend,” Jesus replied, “do what you came for.” Then the men stepped forward, seized Jesus, and arrested Him.
Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
51 At this, one of Jesus’ companions drew his sword and struck the servant of the high priest, cutting off his ear.
А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
52 “Put your sword back in its place,” Jesus said to him. “For all who draw the sword will die by the sword.
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
53 Are you not aware that I can call on My Father, and He will at once put at My disposal more than twelve legions of angels?
Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
54 But how then would the Scriptures be fulfilled that say it must happen this way?”
Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
55 At that time Jesus said to the crowd, “Have you come out with swords and clubs to arrest Me as you would an outlaw? Every day I sat teaching in the temple courts, and you did not arrest Me.
Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
56 But this has all happened so that the writings of the prophets would be fulfilled.” Then all the disciples deserted Him and fled.
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
57 Those who had arrested Jesus led Him away to the house of Caiaphas the high priest, where the scribes and elders had gathered.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 But Peter followed Him at a distance, right up to the courtyard of the high priest. And he went in and sat down with the guards to see the outcome.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
59 Now the chief priests and the whole Sanhedrin were seeking false testimony against Jesus in order to put Him to death.
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 But they did not find any, though many false witnesses came forward. Finally two came forward
і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 and declared, “This man said, ‘I am able to destroy the temple of God and rebuild it in three days.’”
і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
62 So the high priest stood up and asked Him, “Have You no answer? What are these men testifying against You?”
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
63 But Jesus remained silent. Then the high priest said to Him, “I charge You under oath by the living God: Tell us if You are the Christ, the Son of God.”
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
64 “You have said it yourself,” Jesus answered. “But I say to all of you, from now on you will see the Son of Man sitting at the right hand of Power and coming on the clouds of heaven.”
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
65 At this, the high priest tore his clothes and declared, “He has blasphemed! Why do we need any more witnesses? Look, now you have heard the blasphemy.
Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
66 What do you think?” “He deserves to die,” they answered.
Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
67 Then they spit in His face and struck Him. Others slapped Him
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
68 and said, “Prophesy to us, Christ! Who hit You?”
і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
69 Meanwhile, Peter was sitting out in the courtyard, and a servant girl came up to him. “You also were with Jesus the Galilean,” she said.
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
70 But he denied it before them all: “I do not know what you are talking about.”
А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
71 When Peter had gone out to the gateway, another servant girl saw him and said to the people there, “This man was with Jesus of Nazareth.”
А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
72 And again he denied it with an oath: “I do not know the man!”
І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
73 After a little while, those standing nearby came up to Peter. “Surely you are one of them,” they said, “for your accent gives you away.”
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
74 At that he began to curse and swear to them, “I do not know the man!” And immediately a rooster crowed.
Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
75 Then Peter remembered the word that Jesus had spoken: “Before the rooster crows, you will deny Me three times.” And he went outside and wept bitterly.
І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
