Matthew 15
1 Then some Pharisees and scribes came to Jesus from Jerusalem and asked,
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:
2 “Why do Your disciples break the tradition of the elders? They do not wash their hands before they eat.”
„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
3 Jesus replied, “And why do you break the command of God for the sake of your tradition?
А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
4 For God said, ‘Honor your father and mother’ and ‘Anyone who curses his father or mother must be put to death.’
Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
5 But you say that if anyone says to his father or mother, ‘Whatever you would have received from me is a gift devoted to God,’
А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові “,
6 he need not honor his father or mother with it. Thus you nullify the word of God for the sake of your tradition.
то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
7 You hypocrites! Isaiah prophesied correctly about you:
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
8 ‘These people honor Me with their lips, but their hearts are far from Me.
„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
9 They worship Me in vain; they teach as doctrine the precepts of men.’”
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
10 Jesus called the crowd to Him and said, “Listen and understand.
І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
11 A man is not defiled by what enters his mouth, but by what comes out of it.”
Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
12 Then the disciples came to Him and said, “Are You aware that the Pharisees were offended when they heard this?”
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
13 But Jesus replied, “Every plant that My heavenly Father has not planted will be pulled up by its roots.
А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 Disregard them! They are blind guides. If a blind man leads a blind man, both will fall into a pit.”
Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
15 Peter said to Him, “Explain this parable to us.”
А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
16 “Do you still not understand?” Jesus asked.
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
17 “Do you not yet realize that whatever enters the mouth goes into the stomach and then is eliminated?
Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 But the things that come out of the mouth come from the heart, and these things defile a man.
Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
19 For out of the heart come evil thoughts, murder, adultery, sexual immorality, theft, false testimony, and slander.
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
20 These are what defile a man, but eating with unwashed hands does not defile him.”
Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
21 Leaving that place, Jesus withdrew to the district of Tyre and Sidon.
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
22 And a Canaanite woman from that region came to Him, crying out, “Lord, Son of David, have mercy on me! My daughter is miserably possessed by a demon.”
І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
23 But Jesus did not answer a word. So His disciples came and urged Him, “Send her away, for she keeps crying out after us.”
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
24 He answered, “I was sent only to the lost sheep of the house of Israel.”
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
25 The woman came and knelt before Him. “Lord, help me!” she said.
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
26 But Jesus replied, “It is not right to take the children’s bread and toss it to the dogs.”
А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
27 “Yes, Lord,” she said, “even the dogs eat the crumbs that fall from their master’s table.”
Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
28 “O woman,” Jesus answered, “your faith is great! Let it be done for you as you desire.” And her daughter was healed from that very hour.
Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
29 Moving on from there, Jesus went along the Sea of Galilee. Then He went up on a mountain and sat down.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
30 Large crowds came to Him, bringing the lame, the blind, the crippled, the mute, and many others, and laid them at His feet, and He healed them.
І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
31 The crowd was amazed when they saw the mute speaking, the crippled restored, the lame walking, and the blind seeing. And they glorified the God of Israel.
А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
32 Then Jesus called His disciples to Him and said, “I have compassion for this crowd, because they have already been with Me three days and have nothing to eat. I do not want to send them away hungry, or they may faint along the way.”
А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
33 The disciples replied, “Where in this desolate place could we find enough bread to feed such a large crowd?”
А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
34 “How many loaves do you have?” Jesus asked. “Seven,” they replied, “and a few small fish.”
А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
35 And He instructed the crowd to sit down on the ground.
І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.
36 Taking the seven loaves and the fish, He gave thanks and broke them. Then He gave them to the disciples, and the disciples gave them to the people.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
37 They all ate and were satisfied, and the disciples picked up seven basketfuls of broken pieces that were left over.
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
38 A total of four thousand men were fed, in addition to women and children.
Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 After Jesus had dismissed the crowds, He got into the boat and went to the region of Magadan.
І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.
