Mark 4
1 Once again Jesus began to teach beside the sea, and such a large crowd gathered around Him that He got into a boat and sat in it, while all the people crowded along the shore.
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 And He taught them many things in parables, and in His teaching He said,
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 “Listen! A farmer went out to sow his seed.
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 And as he was sowing, some seed fell along the path, and the birds came and devoured it.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 Some fell on rocky ground, where it did not have much soil. It sprang up quickly because the soil was shallow.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 But when the sun rose, the seedlings were scorched, and they withered because they had no root.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 Other seed fell among thorns, which grew up and choked the seedlings, and they yielded no crop.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 Still other seed fell on good soil, where it sprouted, grew up, and produced a crop—one bearing thirtyfold, another sixtyfold, and another a hundredfold.”
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 Then Jesus said, “He who has ears to hear, let him hear.”
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 As soon as Jesus was alone with the Twelve and those around Him, they asked Him about the parable.
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 He replied, “The mystery of the kingdom of God has been given to you, but to those on the outside everything is expressed in parables,
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 so that, ‘they may be ever seeing but never perceiving, and ever hearing but never understanding; otherwise they might turn and be forgiven.’”
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 Then Jesus said to them, “Do you not understand this parable? Then how will you understand any of the parables?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 The farmer sows the word.
Сїяч слово сіє.
15 Some are like the seeds along the path, where the word is sown. As soon as they hear it, Satan comes and takes away the word that was sown in them.
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 Some are like the seeds sown on rocky ground. They hear the word and at once receive it with joy.
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 But they themselves have no root, and they remain for only a season. When trouble or persecution comes because of the word, they quickly fall away.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 Others are like the seeds sown among the thorns. They hear the word,
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 but the worries of this life, the deceitfulness of wealth, and the desire for other things come in and choke the word, and it becomes unfruitful. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 Still others are like the seeds sown on good soil. They hear the word, receive it, and produce a crop—thirtyfold, sixtyfold, or a hundredfold.”
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 Jesus also said to them, “Does anyone bring in a lamp to put it under a basket or under a bed? Doesn’t he set it on a stand?
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 For there is nothing hidden that will not be disclosed, and nothing concealed that will not be brought to light.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 If anyone has ears to hear, let him hear.”
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 He went on to say, “Pay attention to what you hear. With the measure you use, it will be measured to you, and even more will be added to you.
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 For whoever has will be given more. But whoever does not have, even what he has will be taken away from him.”
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 Jesus also said, “The kingdom of God is like a man who scatters seed on the ground.
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 Night and day he sleeps and wakes, and the seed sprouts and grows, though he knows not how.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 All by itself the earth produces a crop—first the stalk, then the head, then grain that ripens within.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 And as soon as the grain is ripe, he swings the sickle, because the harvest has come.”
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 Then He asked, “To what can we compare the kingdom of God? With what parable shall we present it?
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 It is like a mustard seed, which is the smallest of all seeds sown upon the earth.
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 But after it is planted, it grows to be the largest of all garden plants and puts forth great branches, so that the birds of the air nest in its shade.”
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 With many such parables Jesus spoke the word to them, to the extent that they could understand.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 He did not tell them anything without using a parable. But privately He explained everything to His own disciples.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 When that evening came, He said to His disciples, “Let us cross to the other side.”
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 After they had dismissed the crowd, they took Jesus with them, since He was already in the boat. And there were other boats with Him.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 Soon a violent windstorm came up, and the waves were breaking over the boat, so that it was being swamped.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 But Jesus was in the stern, sleeping on the cushion. So they woke Him and said, “Teacher, don’t You care that we are perishing?”
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 Then Jesus got up and rebuked the wind and the sea. “Silence!” He commanded. “Be still!” And the wind died down, and it was perfectly calm.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 “Why are you so afraid?” He asked. “Do you still have no faith?”
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 Overwhelmed with fear, they asked one another, “Who is this, that even the wind and the sea obey Him?”
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
