Mark 11
1 As they approached Jerusalem and came to Bethphage and Bethany at the Mount of Olives, Jesus sent out two of His disciples
І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
2 and said to them, “Go into the village ahead of you, and as soon as you enter it, you will find a colt tied there, on which no one has ever sat. Untie it and bring it here.
і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре ніхто в людей не сідав, одвязавши його, приведіть.
3 If anyone asks, ‘Why are you doing this?’ tell him, ‘The Lord needs it and will return it shortly.’”
І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господові його треба; й зараз його відошле сюди.
4 So they went and found the colt outside in the street, tied at a doorway. They untied it,
Пійшли ж вони, й знайшли осля лривязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
5 and some who were standing there asked, “Why are you untying the colt?”
І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
6 The disciples answered as Jesus had instructed them, and the people gave them permission.
Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
7 Then they led the colt to Jesus and threw their cloaks over it, and He sat on it.
І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
8 Many in the crowd spread their cloaks on the road, while others spread branches they had cut from the fields.
Многі ж одежу свою розстилали по дорозі, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
9 The ones who went ahead and those who followed were shouting: “Hosanna!” “Blessed is He who comes in the name of the Lord!”
Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
10 “Blessed is the coming kingdom of our father David!” “Hosanna in the highest!”
благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
11 Then Jesus entered Jerusalem and went into the temple courts. He looked around at everything, but since it was already late, He went out to Bethany with the Twelve.
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанню з дванайцятьма.
12 The next day, when they had left Bethany, Jesus was hungry.
І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
13 Seeing in the distance a fig tree in leaf, He went to see if there was any fruit on it. But when He reached it, He found nothing on it except leaves, since it was not the season for figs.
і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на ній. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
14 Then He said to the tree, “May no one ever eat of your fruit again.” And His disciples heard this statement. (aiōn g165)
І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його. (aiōn g165)
15 When they arrived in Jerusalem, Jesus entered the temple courts and began to drive out those who were buying and selling there. He overturned the tables of the money changers and the seats of those selling doves.
І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16 And He would not allow anyone to carry merchandise through the temple courts.
і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
17 Then Jesus began to teach them, and He declared, “Is it not written: ‘My house will be called a house of prayer for all the nations’? But you have made it ‘a den of robbers.’”
І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всіх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18 When the chief priests and scribes heard this, they looked for a way to kill Him. For they were afraid of Him, because the whole crowd was astonished at His teaching.
І чули письменники та архиєреї й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19 And when evening came, Jesus and His disciples went out of the city.
І, як вечір, настав, вийшов Вів осторонь із города.
20 As they were walking back in the morning, they saw the fig tree withered from its roots.
А вранці, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
21 Peter remembered it and said, “Look, Rabbi! The fig tree You cursed has withered.”
І споглянувши Петр, рече Йому; Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22 “Have faith in God,” Jesus said to them.
І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23 “Truly I tell you that if anyone says to this mountain, ‘Be lifted up and thrown into the sea,’ and has no doubt in his heart but believes that it will happen, it will be done for him.
Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серпЇ своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24 Therefore I tell you, whatever you ask for in prayer, believe that you have received it, and it will be yours.
Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25 And when you stand to pray, if you hold anything against another, forgive it, so that your Father in heaven will forgive your trespasses as well.”
І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
27 After their return to Jerusalem, Jesus was walking in the temple courts, and the chief priests, scribes, and elders came up to Him.
І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Вето архиєреї, та письменники, та старші,
28 “By what authority are You doing these things?” they asked. “And who gave You the authority to do them?”
і кажуть Йому: Якою властю Ти і се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
29 “I will ask you one question,” Jesus replied, “and if you answer Me, I will tell you by what authority I am doing these things.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
30 John’s baptism—was it from heaven or from men? Answer Me!”
Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть мені.
31 They deliberated among themselves what they should answer: “If we say, ‘From heaven,’ He will ask, ‘Why then did you not believe him?’
І міркували між собою, говорячи: Коди скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
32 But if we say, ‘From men’...” they were afraid of the people, for they all held that John truly was a prophet.
Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всі бо мали Йоана, що він справді пророк був.
33 So they answered, “We do not know.” And Jesus replied, “Neither will I tell you by what authority I am doing these things.”
І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
