Luke 22
1 Now the Feast of Unleavened Bread, called the Passover, was approaching,
Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
2 and the chief priests and scribes were looking for a way to put Jesus to death; for they feared the people.
Первосвященники та книжники шукали, як убити [Ісуса], але боялися народу.
3 Then Satan entered Judas Iscariot, who was one of the Twelve.
Тоді увійшов сатана в Юду, званого Іскаріот, що був із числа дванадцяти.
4 And Judas went to discuss with the chief priests and temple officers how he might betray Jesus to them.
Він пішов та зговорився з первосвященниками та начальниками храмової охорони, як видати їм [Ісуса].
5 They were delighted and agreed to give him money.
Вони зраділи та обіцяли дати йому грошей.
6 Judas consented, and began to look for an opportunity to betray Jesus to them in the absence of a crowd.
Юда погодився та шукав слушної нагоди, щоб Його видати без народу.
7 Then came the day of Unleavened Bread on which the Passover lamb was to be sacrificed.
Настав день свята Опрісноків, коли належало принести пасхальну жертву.
8 Jesus sent Peter and John, saying, “Go and prepare for us to eat the Passover.”
І надіслав [Ісус] Петра та Івана, кажучи: ―Ідіть та приготуйте для нас Пасху, щоб ми спожили.
9 “Where do You want us to prepare it?” they asked.
Вони спитали: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
10 He answered, “When you enter the city, a man carrying a jug of water will meet you. Follow him to the house he enters,
Він відповів їм: ―Коли ввійдете в місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним до дому, куди він увійде,
11 and say to the owner of that house, ‘The Teacher asks: Where is the guest room, where I may eat the Passover with My disciples?’
та скажіть господареві дому: «Учитель питає тебе: „Де кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
12 And he will show you a large upper room, already furnished. Make preparations there.”
Він покаже вам нагорі велику прибрану кімнату – там і приготуйте.
13 So they went and found it just as Jesus had told them. And they prepared the Passover.
Вони пішли й знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
14 When the hour had come, Jesus reclined at the table with His apostles.
Коли настав час, [Ісус] з апостолами сіли за стіл.
15 And He said to them, “I have eagerly desired to eat this Passover with you before My suffering.
Він сказав їм: «Я дуже хотів їсти цю Пасху разом із вами перед Моїм стражданням.
16 For I tell you that I will not eat it again until it is fulfilled in the kingdom of God.”
Кажу вам: уже не їстиму її, доки вона не звершиться в Царстві Божому».
17 After taking the cup, He gave thanks and said, “Take this and divide it among yourselves.
І, узявши чашу та подякувавши Богу, сказав: «Візьміть її та поділіть між вами.
18 For I tell you that I will not drink of the fruit of the vine from now on until the kingdom of God comes.”
Кажу вам: віднині не питиму більше з цього виноградного плоду, доки не прийде Царство Боже».
19 And He took the bread, gave thanks and broke it, and gave it to them, saying, “This is My body, given for you; do this in remembrance of Me.”
Потім узяв хліб та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: «Це є тіло Моє, що за вас віддається. Чиніть це на згадку про Мене».
20 In the same way, after supper He took the cup, saying, “This cup is the new covenant in My blood, which is poured out for you.
Так само після того, як поїли, узяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, що проливається за вас.
21 Look! The hand of My betrayer is with Mine on the table.
Однак рука того, хто зраджує Мене, зі Мною за столом.
22 Indeed, the Son of Man will go as it has been determined, but woe to that man who betrays Him.”
Бо Син Людський іде, як і було призначено, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Його».
23 Then they began to question among themselves which of them was going to do this.
Вони почали питати один одного, хто з них міг би таке зробити.
24 A dispute also arose among the disciples as to which of them would be considered the greatest.
Потім знялась між ними суперечка, хто з них найбільший.
25 So Jesus declared, “The kings of the Gentiles lord it over them, and those in authority over them call themselves benefactors.
[Ісус] же сказав їм: ―Царі народів володіють ними, і тих, що керують ними, називають благодійниками.
26 But you shall not be like them. Instead, the greatest among you should be like the youngest, and the one who leads like the one who serves.
Але ви не [будьте] такими! Навпаки: найбільший між вами нехай буде як найменший, і той, хто керує, [нехай буде] як слуга.
27 For who is greater, the one who reclines at the table or the one who serves? Is it not the one who reclines? But I am among you as one who serves.
Бо хто більший: той, що сидить за столом, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Я ж серед вас як слуга.
28 You are the ones who have stood by Me in My trials.
Ви ті, що залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях.
29 And I bestow on you a kingdom, just as My Father has bestowed one on Me,
І Я заповідаю вам Царство, як Мені заповів Мій Отець,
30 so that you may eat and drink at My table in My kingdom, and sit on thrones, judging the twelve tribes of Israel.
щоб ви їли та пили за столом у Царстві Моєму. Ви сядете на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
31 Simon, Simon, Satan has asked to sift each of you like wheat.
Симоне, Симоне! Ось сатана просив просіяти вас, як пшеницю.
32 But I have prayed for you, Simon, that your faith will not fail. And when you have turned back, strengthen your brothers.”
Але Я молився за тебе, щоб ти не загубив віри та після навернення зміцнив твоїх братів.
33 “Lord,” said Peter, “I am ready to go with You even to prison and to death.”
Петро сказав Йому: ―Господи, з Тобою я готовий іти у в’язницю й на смерть.
34 But Jesus replied, “I tell you, Peter, the rooster will not crow today until you have denied three times that you know Me.”
Але [Ісус] відповів: ―Кажу тобі, Петре, що півень ще не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.
35 Then Jesus asked them, “When I sent you out without purse or bag or sandals, did you lack anything?” “Nothing,” they answered.
Потім промовив до них: ―Коли Я вас посилав без гаманця, без торби та взуття, чи бракувало вам чогось? Вони сказали: ―Нічого.
36 “Now, however,” He told them, “the one with a purse should take it, and likewise a bag; and the one without a sword should sell his cloak and buy one.
―Але тепер хто має гаманець, нехай візьме його, так само й торбу; хто ж не має меча, хай продасть свій одяг та купить меч.
37 For I tell you that this Scripture must be fulfilled in Me: ‘And He was numbered with the transgressors.’ For what is written about Me is reaching its fulfillment.”
Кажу вам: на Мені має здійснитися те, що написано: «Його зараховано до злочинців». Бо все, що про Мене записано, збувається.
38 So they said, “Look, Lord, here are two swords.” “That is enough,” He answered.
Вони сказали: ―Господи, дивись, у нас два мечі. Він відповів: ―Цього достатньо.
39 Jesus went out as usual to the Mount of Olives, and the disciples followed Him.
[Ісус], за своїм звичаєм, пішов на Оливну гору, і Його учні пішли за Ним.
40 When He came to the place, He told them, “Pray that you will not enter into temptation.”
Дійшовши до того місця, Він сказав їм: ―Моліться, щоб не впасти в спокусу!
41 And He withdrew about a stone’s throw beyond them, where He knelt down and prayed,
А Сам відійшов від них на відстань кинутого каменя, став на коліна та молився
42 “Father, if You are willing, take this cup from Me. Yet not My will, but Yours be done.”
кажучи: «Отче, якщо бажаєш, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не Моя воля, а Твоя».
43 Then an angel from heaven appeared to Him and strengthened Him.
Тоді з неба з’явився ангел та зміцнював Його.
44 And in His anguish, He prayed more earnestly, and His sweat became like drops of blood falling to the ground.
В агонії Він почав молитися ще старанніше. І піт Його став, мов краплі крові, що падали на землю.
45 When Jesus rose from prayer and returned to the disciples, He found them asleep, exhausted from sorrow.
Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули, [виснажені] смутком.
46 “Why are you sleeping?” He asked. “Get up and pray so that you will not enter into temptation.”
Він сказав їм: ―Чому ви спите? Прокиньтеся та моліться, щоб не впасти в спокусу!
47 While He was still speaking, a crowd arrived, led by the man called Judas, one of the Twelve. He approached Jesus to kiss Him.
Коли Він ще говорив, ось підійшов натовп, і той, кого звали Юда, один із дванадцятьох, ішов перед ними. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
48 But Jesus asked him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”
Ісус сказав йому: ―Юдо, ти поцілунком видаєш Сина Людського?
49 Those around Jesus saw what was about to happen and said, “Lord, should we strike with our swords?”
Коли ті, що були з [Ісусом], побачили, що має статися, сказали: ―Господи, чи не вдарити нам мечем?
50 And one of them struck the servant of the high priest, cutting off his right ear.
І один із них [мечем] ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо.
51 But Jesus answered, “No more of this!” And He touched the man’s ear and healed him.
Але Ісус сказав: ―Облиште, досить! І, торкнувшись його вуха, зцілив його.
52 Then Jesus said to the chief priests, temple officers, and elders who had come for Him, “Have you come out with swords and clubs as you would against an outlaw?
Потім Ісус звернувся до первосвященників, начальників храмової охорони та старійшин: «Ви вийшли [проти Мене], як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати.
53 Every day I was with you in the temple courts, and you did not lay a hand on Me. But this hour belongs to you and to the power of darkness.”
Щодня Я був із вами в Храмі, і ви не підняли на Мене рук, але зараз ваш час і влада темряви».
54 Then they seized Jesus, led Him away, and took Him into the house of the high priest. And Peter followed at a distance.
Тоді вони схопили Його та привели в дім первосвященника. Петро ж ішов за ними на відстані.
55 When those present had kindled a fire in the middle of the courtyard and sat down together, Peter sat down among them.
Коли вони розклали вогонь посеред двору та сіли навколо, Петро також сів між ними.
56 A servant girl saw him seated in the firelight and looked intently at him. “This man also was with Him,” she said.
Одна зі служниць, побачивши, що він сидить біля вогню, придивилася до нього пильно та промовила: ―І цей був із Ним!
57 But Peter denied it. “Woman, I do not know Him,” he said.
Але [Петро] заперечив кажучи: ―Я не знаю Його, жінко!
58 A short time later, someone else saw him and said, “You also are one of them.” But Peter said, “Man, I am not.”
Трохи пізніше хтось інший побачив його й сказав: ―Ти теж один із них! Але Петро відповів: ―Ні, чоловіче!
59 About an hour later, another man insisted, “Certainly this man was with Him, for he too is a Galilean.”
Близько години пізніше інший почав твердити кажучи: ―Справді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
60 “Man, I do not know what you are talking about,” Peter replied. While he was still speaking, the rooster crowed.
Петро відповів: ―Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш! І тієї ж миті, коли він ще говорив, заспівав півень.
61 And the Lord turned and looked at Peter. Then Peter remembered the word that the Lord had spoken to him: “Before the rooster crows today, you will deny Me three times.”
Господь, обернувшись, глянув на Петра. Тоді Петро згадав слова Господа, які Він сказав: «Перед тим, як сьогодні заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
62 And he went outside and wept bitterly.
І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
63 The men who were holding Jesus began to mock Him and beat Him.
Люди, які охороняли [Ісуса], почали насміхатися з Нього та бити Його.
64 They blindfolded Him and kept demanding, “Prophesy! Who hit You?”
Вони зав’язали Йому очі й питали кажучи: «Пророкуй! Хто Тебе вдарив?»
65 And they said many other blasphemous things against Him.
І багато інших богохульств казали проти Нього.
66 At daybreak the council of the elders of the people, both the chief priests and scribes, met together. They led Jesus into their Sanhedrin and said,
На світанку старійшини народу, первосвященники та книжники зібралися разом і повели Його на свій Синедріон.
67 “If You are the Christ, tell us.” Jesus answered, “If I tell you, you will not believe.
Вони сказали: ―Якщо Ти – Христос, то скажи нам! [Ісус] відповів: ―Навіть якщо скажу, ви не повірите.
68 And if I ask you a question, you will not answer.
І якщо Я спитаю вас, ви не відповісте.
69 But from now on the Son of Man will be seated at the right hand of the power of God.”
Але віднині Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога.
70 So they all asked, “Are You then the Son of God?” He replied, “You say that I am.”
Тоді всі вони стали запитувати: ―То, значить, Ти – Син Божий? [Ісус] відповів: ―Ви самі кажете, що то Я!
71 “Why do we need any more testimony?” they declared. “We have heard it for ourselves from His own lips.”
Тоді вони сказали: ―Навіщо нам потрібні свідчення? Ми чули це з Його вуст!
