Luke 18
1 Then Jesus told them a parable about their need to pray at all times and not lose heart:
І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
2 “In a certain town there was a judge who neither feared God nor respected men.
говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
3 And there was a widow in that town who kept appealing to him, ‘Give me justice against my adversary.’
У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
4 For a while he refused, but later he said to himself, ‘Though I neither fear God nor respect men,
Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
5 yet because this widow keeps pestering me, I will give her justice. Then she will stop wearing me out with her perpetual requests.’”
але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
6 And the Lord said, “Listen to the words of the unjust judge.
І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
7 Will not God bring about justice for His elect who cry out to Him day and night? Will He continue to defer their help?
А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
8 I tell you, He will promptly carry out justice on their behalf. Nevertheless, when the Son of Man comes, will He find faith on earth?”
Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
9 To some who trusted in their own righteousness and viewed others with contempt, He also told this parable:
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
10 “Two men went up to the temple to pray. One was a Pharisee and the other a tax collector.
„Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
11 The Pharisee stood by himself and prayed, ‘God, I thank You that I am not like the other men—swindlers, evildoers, adulterers—or even like this tax collector.
Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
12 I fast twice a week and pay tithes of all that I acquire.’
Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
13 But the tax collector stood at a distance, unwilling even to lift up his eyes to heaven. Instead, he beat his breast and said, ‘God, have mercy on me, a sinner!’
А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
14 I tell you, this man, rather than the Pharisee, went home justified. For everyone who exalts himself will be humbled, but the one who humbles himself will be exalted.”
Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
15 Now people were even bringing their babies to Jesus for Him to place His hands on them. And when the disciples saw this, they rebuked those who brought them.
До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
16 But Jesus called the children to Him and said, “Let the little children come to Me, and do not hinder them! For the kingdom of God belongs to such as these.
А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
17 Truly I tell you, anyone who does not receive the kingdom of God like a little child will never enter it.”
Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
18 Then a certain ruler asked Him, “Good Teacher, what must I do to inherit eternal life?” (aiōnios g166)
І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“ (aiōnios g166)
19 “Why do you call Me good?” Jesus replied. “No one is good except God alone.
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
20 You know the commandments: ‘Do not commit adultery, do not murder, do not steal, do not bear false witness, honor your father and mother.’”
Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
21 “All these I have kept from my youth,” he said.
А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
22 On hearing this, Jesus told him, “You still lack one thing: Sell everything you own and give to the poor, and you will have treasure in heaven. Then come, follow Me.”
Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
23 But when the ruler heard this, he became very sad, because he was extremely wealthy.
А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
24 Seeing the man’s sadness, Jesus said, “How hard it is for the rich to enter the kingdom of God!
Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
25 Indeed, it is easier for a camel to pass through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God.”
Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
26 Those who heard this asked, “Who then can be saved?”
Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
27 But Jesus said, “What is impossible with man is possible with God.”
А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
28 “Look,” said Peter, “we have left all we had to follow You.”
І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 “Truly I tell you,” Jesus replied, “no one who has left home or wife or brothers or parents or children for the sake of the kingdom of God
А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
31 Then Jesus took the Twelve aside and said to them, “Look, we are going up to Jerusalem, and everything the prophets have written about the Son of Man will be fulfilled.
І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
32 He will be delivered over to the Gentiles and will be mocked and insulted and spit upon.
Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
33 They will flog Him and kill Him, and on the third day He will rise again.”
і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
34 But the disciples did not understand any of these things. The meaning was hidden from them, and they did not comprehend what He was saying.
Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
35 As Jesus drew near to Jericho, a blind man was sitting beside the road, begging.
І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
36 When he heard the crowd going by, he asked what was happening.
А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
37 “Jesus of Nazareth is passing by,” they told him.
А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.
38 So he called out, “Jesus, Son of David, have mercy on me!”
І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
39 Those who led the way admonished him to be silent, but he cried out all the louder, “Son of David, have mercy on me!”
А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
40 Jesus stopped and directed that the man be brought to Him. When he had been brought near, Jesus asked him,
І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
41 “What do you want Me to do for you?” “Lord,” he said, “let me see again.”
„Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
42 “Receive your sight!” Jesus replied. “Your faith has healed you.”
Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
43 Immediately he received his sight and followed Jesus, glorifying God. And all the people who saw this gave praise to God.
І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.
