Leviticus 7
1 “Now this is the law of the guilt offering, which is most holy:
А оце зако́н жертви за провину, — Найсвятіше вона.
2 The guilt offering must be slaughtered in the place where the burnt offering is slaughtered, and the priest shall sprinkle its blood on all sides of the altar.
На місці, де ріжуть цілопаления, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3 And all the fat from it shall be offered: the fat tail, the fat that covers the entrails,
А ввесь її лій із неї він принесе́, — курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі,
4 both kidneys with the fat on them near the loins, and the lobe of the liver, which is to be removed with the kidneys.
і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5 The priest shall burn them on the altar as an offering made by fire to the LORD; it is a guilt offering.
та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна́ жертва для Господа, жертва за провину вона.
6 Every male among the priests may eat of it. It must be eaten in a holy place; it is most holy.
Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7 The guilt offering is like the sin offering; the same law applies to both. It belongs to the priest who makes atonement with it.
Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — зако́н їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8 As for the priest who presents a burnt offering for anyone, the hide of that offering belongs to him.
А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона бу́де.
9 Likewise, every grain offering that is baked in an oven or cooked in a pan or on a griddle belongs to the priest who presents it,
І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна пригото́влена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона бу́де.
10 and every grain offering, whether dry or mixed with oil, belongs equally to all the sons of Aaron.
А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11 Now this is the law of the peace offering that one may present to the LORD:
А оце зако́н про мирну жертву, що хтось принесе її Господе́ві.
12 If he offers it in thanksgiving, then along with the sacrifice of thanksgiving he shall offer unleavened cakes mixed with olive oil, unleavened wafers coated with oil, and well-kneaded cakes of fine flour mixed with oil.
Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі́, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13 Along with his peace offering of thanksgiving he is to present an offering with cakes of leavened bread.
Разом із калачами ква́шеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14 From the cakes he must present one portion of each offering as a contribution to the LORD. It belongs to the priest who sprinkles the blood of the peace offering.
І принесе він щось одне з кожної жертви, — прино́шення для Господа; це буде священикові, що кро́пить кров мирної жертви, — буде йому.
15 The meat of the sacrifice of his peace offering of thanksgiving must be eaten on the day he offers it; none of it may be left until morning.
А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічо́го до ра́нку.
16 If, however, the sacrifice he offers is a vow or a freewill offering, it shall be eaten on the day he presents his sacrifice, but the remainder may be eaten on the next day.
А якщо жертва його прино́шення — обі́тниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день прине́сення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17 But any meat of the sacrifice remaining until the third day must be burned up.
А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18 If any of the meat from his peace offering is eaten on the third day, it will not be accepted. It will not be credited to the one who presented it; it shall be an abomination, and the one who eats of it shall bear his iniquity.
А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподо́баний той, хто прино́сить її, — це не буде залічене йому, буде не́чисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19 Meat that touches anything unclean must not be eaten; it is to be burned up. As for any other meat, anyone who is ceremonially clean may eat it.
А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не бу́де їджене, — на огні буде спа́лене. А м'ясо чисте — кожен чистий буде їсти м'ясо.
20 But if anyone who is unclean eats meat from the peace offering that belongs to the LORD, that person must be cut off from his people.
А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а не́чисть його на ньому, то буде вона винищена з наро́ду свого́.
21 If one touches anything unclean, whether human uncleanness, an unclean animal, or any unclean, detestable thing, and then eats any of the meat of the peace offering that belongs to the LORD, that person must be cut off from his people.”
А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти лю́дської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазу́ючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той ви́нищений із наро́ду свого“.
22 Then the LORD said to Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 “Speak to the Israelites and say, ‘You are not to eat any of the fat of an ox, a sheep, or a goat.
„Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не бу́дете їсти.
24 The fat of an animal found dead or mauled by wild beasts may be used for any other purpose, but you must not eat it.
А лій із па́дла й лій пошмато́ваного буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його́.
25 If anyone eats the fat of an animal from which an offering made by fire may be presented to the LORD, the one who eats it must be cut off from his people.
Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну́ жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде ви́нищена з наро́ду свого́.
26 You must not eat the blood of any bird or animal in any of your dwellings.
І жодної крови пта́ства та худоби не будете їсти по всіх ваших осе́лях.
27 If anyone eats blood, that person must be cut off from his people.’”
Кожна душа, що їстиме яку-будь кров, — то буде винищена душа та з-посеред наро́ду свого́“.
28 Then the LORD said to Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29 “Speak to the Israelites and say, ‘Anyone who presents a peace offering to the LORD must bring it as his sacrifice to the LORD.
„Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє прино́шення Господе́ві з своєї мирної жертви.
30 With his own hands he is to bring the offerings made by fire to the LORD; he shall bring the fat, together with the breast, and wave the breast as a wave offering before the LORD.
Руки його принесу́ть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе груди́ну, щоб колиха́ти її, як колиха́ння перед Господнім лицем.
31 The priest is to burn the fat on the altar, but the breast belongs to Aaron and his sons.
І священик спалить той лій на же́ртівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32 And you are to give the right thigh to the priest as a contribution from your peace offering.
А праве стегно з мирних же́ртов ваших дасте священикові, як прино́шення.
33 The son of Aaron who presents the blood and fat of the peace offering shall have the right thigh as a portion.
Хто з Ааро́нових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на па́йку праве стегно́.
34 I have taken from the sons of Israel the breast of the wave offering and the thigh of the contribution of their peace offerings, and I have given them to Aaron the priest and his sons as a permanent portion from the sons of Israel.’”
Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колиха́ння й стегно прино́шення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааро́нові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35 This is the portion of the offerings made by fire to the LORD for Aaron and his sons since the day they were presented to serve the LORD as priests.
Оце ча́стка з пома́зання Ааро́на та частка з пома́зання синів його з огняни́х же́ртов Господніх у день прино́шення їх на священнослу́ження Господе́ві,
36 On the day they were anointed, the LORD commanded that this be given them by the sons of Israel. It is a permanent portion for the generations to come.
що наказав Госпо́дь давати їм у день їхнього пома́зання від Ізра́їлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!
37 This is the law of the burnt offering, the grain offering, the sin offering, the guilt offering, the ordination offering, and the peace offering,
Оце зако́н про цілопа́лення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за прови́ну, і про посвя́чення, та про жертву мирну,
38 which the LORD gave Moses on Mount Sinai on the day He commanded the Israelites to present their offerings to the LORD in the Wilderness of Sinai.
що Госпо́дь наказав був Мойсеєві на Сіна́йській горі в день нака́зу Його Ізра́їлевим синам прино́сити жертви свої Господе́ві в Сіна́йській пусти́ні“.
