John 7
1 After this, Jesus traveled throughout Galilee. He did not want to travel in Judea, because the Jews there were trying to kill Him.
Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
2 However, the Jewish Feast of Tabernacles was near.
А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
3 So Jesus’ brothers said to Him, “Leave here and go to Judea, so that Your disciples there may see the works You are doing.
І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
4 For no one who wants to be known publicly acts in secret. Since You are doing these things, show Yourself to the world.”
Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
5 For even His own brothers did not believe in Him.
Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
6 Therefore Jesus told them, “Although your time is always at hand, My time has not yet come.
А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
7 The world cannot hate you, but it hates Me, because I testify that its works are evil.
Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
8 Go up to the feast on your own. I am not going up to this feast, because My time has not yet come.”
Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
9 Having said this, Jesus remained in Galilee.
Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
10 But after His brothers had gone up to the feast, He also went—not publicly, but in secret.
Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
11 So the Jews were looking for Him at the feast and asking, “Where is He?”
А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
12 Many in the crowds were whispering about Him. Some said, “He is a good man.” But others replied, “No, He deceives the people.”
І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
13 Yet no one would speak publicly about Him for fear of the Jews.
Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
14 About halfway through the feast, Jesus went up to the temple courts and began to teach.
У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
15 The Jews were amazed and asked, “How did this man attain such learning without having studied?”
І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
16 “My teaching is not My own,” Jesus replied. “It comes from Him who sent Me.
Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
17 If anyone desires to do His will, he will know whether My teaching is from God or whether I speak on My own.
Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
18 He who speaks on his own authority seeks his own glory, but He who seeks the glory of the One who sent Him is a man of truth; in Him there is no falsehood.
Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
19 Has not Moses given you the law? Yet not one of you keeps it. Why are you trying to kill Me?”
Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
20 “You have a demon,” the crowd replied. “Who is trying to kill You?”
Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
21 Jesus answered them, “I did one miracle, and you are all amazed.
Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
22 But because Moses gave you circumcision, you circumcise a boy on the Sabbath (not that it is from Moses, but from the patriarchs.)
Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 If a boy can be circumcised on the Sabbath so that the law of Moses will not be broken, why are you angry with Me for making the whole man well on the Sabbath?
Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
24 Stop judging by outward appearances, and start judging justly.”
Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
25 Then some of the people of Jerusalem began to say, “Isn’t this the man they are trying to kill?
Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
26 Yet here He is, speaking publicly, and they are not saying anything to Him. Have the rulers truly recognized that this is the Christ?
Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
27 But we know where this man is from. When the Christ comes, no one will know where He is from.”
Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
28 Then Jesus, still teaching in the temple courts, cried out, “You know Me, and you know where I am from. I have not come of My own accord, but He who sent Me is true. You do not know Him,
І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
29 but I know Him, because I am from Him and He sent Me.”
Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
30 So they tried to seize Him, but no one laid a hand on Him, because His hour had not yet come.
Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
31 Many in the crowd, however, believed in Him and said, “When the Christ comes, will He perform more signs than this man?”
А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
32 When the Pharisees heard the crowd whispering these things about Jesus, they and the chief priests sent officers to arrest Him.
Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
33 So Jesus said, “I am with you only a little while longer, and then I am going to the One who sent Me.
Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
34 You will look for Me, but you will not find Me; and where I am, you cannot come.”
Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
35 At this, the Jews said to one another, “Where does He intend to go that we will not find Him? Will He go where the Jews are dispersed among the Greeks, and teach the Greeks?
Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
36 What does He mean by saying, ‘You will look for Me, but you will not find Me,’ and, ‘Where I am, you cannot come’?”
Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
37 On the last and greatest day of the feast, Jesus stood up and called out in a loud voice, “If anyone is thirsty, let him come to Me and drink.
А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
38 Whoever believes in Me, as the Scripture has said: ‘Streams of living water will flow from within him.’”
Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
39 He was speaking about the Spirit, whom those who believed in Him were later to receive. For the Spirit had not yet been given, because Jesus had not yet been glorified.
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
40 On hearing these words, some of the people said, “This is truly the Prophet.”
А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
41 Others declared, “This is the Christ.” But still others asked, “How can the Christ come from Galilee?
Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
42 Doesn’t the Scripture say that the Christ will come from the line of David and from Bethlehem, the village where David lived?”
Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
43 So there was division in the crowd because of Jesus.
Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
44 Some of them wanted to seize Him, but no one laid a hand on Him.
А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
45 Then the officers returned to the chief priests and Pharisees, who asked them, “Why didn’t you bring Him in?”
І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
46 “Never has anyone spoken like this man!” the officers answered.
Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
47 “Have you also been deceived?” replied the Pharisees.
А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
48 “Have any of the rulers or Pharisees believed in Him?
Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
49 But this crowd that does not know the law, they are under a curse.”
Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
50 Nicodemus, who had gone to Jesus earlier and who himself was one of them, asked,
Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
51 “Does our law convict a man without first hearing from him to determine what he has done?”
„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
52 “Aren’t you also from Galilee?” they replied. “Look into it, and you will see that no prophet comes out of Galilee.”
Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
53 Then each went to his own home.
І до дому свого́ пішов кожен.
