John 13
1 It was now just before the Passover Feast, and Jesus knew that His hour had come to leave this world and return to the Father. Having loved His own who were in the world, He loved them to the very end.
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2 The evening meal was underway, and the devil had already put into the heart of Judas, the son of Simon Iscariot, to betray Jesus.
І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3 Jesus knew that the Father had delivered all things into His hands, and that He had come from God and was returning to God.
знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4 So He got up from the supper, laid aside His outer garments, and wrapped a towel around His waist.
устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5 After that, He poured water into a basin and began to wash the disciples’ feet and dry them with the towel that was around Him.
Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6 He came to Simon Peter, who asked Him, “Lord, are You going to wash my feet?”
Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7 Jesus replied, “You do not realize now what I am doing, but later you will understand.”
Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8 “Never shall You wash my feet!” Peter told Him. Jesus answered, “Unless I wash you, you have no part with Me.” (aiōn g165)
Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною. (aiōn g165)
9 “Then, Lord,” Simon Peter replied, “not only my feet, but my hands and my head as well!”
Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10 Jesus told him, “Whoever has already bathed needs only to wash his feet, and he will be completely clean. And you are clean, though not all of you.”
Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11 For He knew who would betray Him. That is why He said, “Not all of you are clean.”
Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12 When Jesus had washed their feet and put on His outer garments, He reclined with them again and asked, “Do you know what I have done for you?
Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13 You call Me Teacher and Lord, and rightly so, because I am.
Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.
14 So if I, your Lord and Teacher, have washed your feet, you also should wash one another’s feet.
Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15 I have set you an example so that you should do as I have done for you.
Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16 Truly, truly, I tell you, no servant is greater than his master, nor is a messenger greater than the one who sent him.
Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17 If you know these things, you will be blessed if you do them.
Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.
18 I am not speaking about all of you; I know whom I have chosen. But this is to fulfill the Scripture: ‘The one who shares My bread has lifted up his heel against Me.’
Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19 I am telling you now before it happens, so that when it comes to pass, you will believe that I am He.
Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,
20 Truly, truly, I tell you, whoever receives the one I send receives Me, and whoever receives Me receives the One who sent Me.”
Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21 After Jesus had said this, He became troubled in spirit and testified, “Truly, truly, I tell you, one of you will betray Me.”
Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22 The disciples looked at one another, perplexed as to which of them He meant.
Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.
23 One of His disciples, the one whom Jesus loved, was reclining at His side.
Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24 So Simon Peter motioned to him to ask Jesus which one He was talking about.
Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25 Leaning back against Jesus, he asked, “Lord, who is it?”
Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26 Jesus answered, “It is the one to whom I give this morsel after I have dipped it.” Then He dipped the morsel and gave it to Judas son of Simon Iscariot.
Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27 And when Judas had taken the morsel, Satan entered into him. Then Jesus said to Judas, “What you are about to do, do quickly.”
А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28 But no one at the table knew why Jesus had said this to him.
Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29 Since Judas kept the money bag, some thought that Jesus was telling him to buy what was needed for the feast, or to give something to the poor.
Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30 As soon as he had received the morsel, Judas went out into the night.
Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31 When Judas had gone out, Jesus said, “Now the Son of Man is glorified, and God is glorified in Him.
Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32 If God is glorified in Him, God will also glorify the Son in Himself—and will glorify Him at once.
Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33 Little children, I am with you only a little while longer. You will look for Me, and as I said to the Jews, so now I say to you: ‘Where I am going, you cannot come.’
Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34 A new commandment I give you: Love one another. As I have loved you, so you also must love one another.
Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35 By this everyone will know that you are My disciples, if you love one another.”
По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36 “Lord, where are You going?” Simon Peter asked. Jesus answered, “Where I am going, you cannot follow Me now, but you will follow later.”
Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.
37 “Lord,” said Peter, “why can’t I follow You now? I will lay down my life for You.”
Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38 “Will you lay down your life for Me?” Jesus replied. “Truly, truly, I tell you, before the rooster crows, you will deny Me three times.
Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
