Job 41
1 “Can you pull in Leviathan with a hook or tie down his tongue with a rope?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Can you put a cord through his nose or pierce his jaw with a hook?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Will he beg you for mercy or speak to you softly?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Will he make a covenant with you to take him as a slave for life?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Can you pet him like a bird or put him on a leash for your maidens?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Will traders barter for him or divide him among the merchants?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Can you fill his hide with harpoons or his head with fishing spears?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 If you lay a hand on him, you will remember the battle and never repeat it!
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Surely hope of overcoming him is false. Is not the sight of him overwhelming?
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 No one is so fierce as to rouse Leviathan. Then who is able to stand against Me?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Who has given to Me that I should repay him? Everything under heaven is Mine.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 I cannot keep silent about his limbs, his power and graceful form.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Who can strip off his outer coat? Who can approach him with a bridle?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Who can open his jaws, ringed by his fearsome teeth?
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 His rows of scales are his pride, tightly sealed together.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 One scale is so near to another that no air can pass between them.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 They are joined to one another; they clasp and cannot be separated.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 His snorting flashes with light, and his eyes are like the rays of dawn.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 Firebrands stream from his mouth; fiery sparks shoot forth!
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 Smoke billows from his nostrils as from a boiling pot over burning reeds.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 His breath sets coals ablaze, and flames pour from his mouth.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 Strength resides in his neck, and dismay leaps before him.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 The folds of his flesh are tightly joined; they are firm and immovable.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 His chest is as hard as a rock, as hard as a lower millstone!
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 When Leviathan rises up, the mighty are terrified; they withdraw before his thrashing.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 The sword that reaches him has no effect, nor does the spear or dart or arrow.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 He regards iron as straw and bronze as rotten wood.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 No arrow can make him flee; slingstones become like chaff to him.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 A club is regarded as straw, and he laughs at the sound of the lance.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 His undersides are jagged potsherds, spreading out the mud like a threshing sledge.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 He makes the depths seethe like a cauldron; he makes the sea like a jar of ointment.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 He leaves a glistening wake behind him; one would think the deep had white hair!
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Nothing on earth is his equal— a creature devoid of fear!
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 He looks down on all the haughty; he is king over all the proud.”
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
