Job 37
1 “At this my heart also pounds and leaps from its place.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Listen closely to the thunder of His voice and the rumbling that comes from His mouth.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 He unleashes His lightning beneath the whole sky and sends it to the ends of the earth.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Then there comes a roaring sound; He thunders with His majestic voice. He does not restrain the lightning when His voice resounds.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 God thunders wondrously with His voice; He does great things we cannot comprehend.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 For He says to the snow, ‘Fall on the earth,’ and to the gentle rain, ‘Pour out a mighty downpour.’
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 He seals up the hand of every man, so that all men may know His work.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 The wild animals enter their lairs; they settle down in their dens.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 The tempest comes from its chamber, and the cold from the driving north winds.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 By the breath of God the ice is formed and the watery expanses are frozen.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 He loads the clouds with moisture; He scatters His lightning through them.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 They swirl about, whirling at His direction, accomplishing all that He commands over the face of all the earth.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 Whether for punishment or for His land, He accomplishes this in His loving devotion.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Listen to this, O Job; stand still and consider the wonders of God.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Do you know how God dispatches the clouds or makes the lightning flash?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Do you understand how the clouds float, those wonders of Him who is perfect in knowledge?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 You whose clothes get hot when the land lies hushed under the south wind,
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 can you, like Him, spread out the skies to reflect the heat like a mirror of bronze?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Teach us what we should say to Him; we cannot draw up our case when our faces are in darkness.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Should He be told that I want to speak? Would a man ask to be swallowed up?
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 Now no one can gaze at the sun when it is bright in the skies after the wind has swept them clean.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Out of the north He comes in golden splendor; awesome majesty surrounds Him.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 The Almighty is beyond our reach; He is exalted in power! In His justice and great righteousness He does not oppress.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Therefore, men fear Him, for He is not partial to the wise in heart.”
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
