Hebrews 11
1 Now faith is the assurance of what we hope for and the certainty of what we do not see.
Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
2 This is why the ancients were commended.
Через неї бо були сьвідчені старі.
3 By faith we understand that the universe was formed at God’s command, so that what is seen was not made out of what was visible. (aiōn g165)
Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало. (aiōn g165)
4 By faith Abel offered God a better sacrifice than Cain did. By faith he was commended as righteous when God gave approval to his gifts. And by faith he still speaks, even though he is dead.
Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
5 By faith Enoch was taken up so that he did not see death: “He could not be found, because God had taken him away.” For before he was taken, he was commended as one who pleased God.
Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його, бо переніс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу".
6 And without faith it is impossible to please God, because anyone who approaches Him must believe that He exists and that He rewards those who earnestly seek Him.
Без віри ж не можна угодити, вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає тих нагороджує.
7 By faith Noah, when warned about things not yet seen, in godly fear built an ark to save his family. By faith he condemned the world and became heir of the righteousness that comes by faith.
Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8 By faith Abraham, when called to go to a place he would later receive as his inheritance, obeyed and went, without knowing where he was going.
Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9 By faith he dwelt in the promised land as a stranger in a foreign country. He lived in tents, as did Isaac and Jacob, who were heirs with him of the same promise.
Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10 For he was looking forward to the city with foundations, whose architect and builder is God.
Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11 By faith Sarah, even though she was barren and beyond the proper age, was enabled to conceive a child, because she considered Him faithful who had promised.
Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12 And so from one man, and he as good as dead, came descendants as numerous as the stars in the sky and as countless as the sand on the seashore.
Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безліч.
13 All these people died in faith, without having received the things they were promised. However, they saw them and welcomed them from afar. And they acknowledged that they were strangers and exiles on the earth.
По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14 Now those who say such things show that they are seeking a country of their own.
Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15 If they had been thinking of the country they had left, they would have had opportunity to return.
І справді, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16 Instead, they were longing for a better country, a heavenly one. Therefore God is not ashamed to be called their God, for He has prepared a city for them.
Нині ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17 By faith Abraham, when he was tested, offered up Isaac on the altar. He who had received the promises was ready to offer his one and only son,
Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); единородного приніс, прийнявши обітницю,
18 even though God had said to him, “Through Isaac your offspring will be reckoned.”
про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насіннє,"
19 Abraham reasoned that God could raise the dead, and in a sense, he did receive Isaac back from death.
подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образі (воскресення).
20 By faith Isaac blessed Jacob and Esau concerning the future.
Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21 By faith Jacob, when he was dying, blessed each of Joseph’s sons and worshiped as he leaned on the top of his staff.
Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".
22 By faith Joseph, when his end was near, spoke about the exodus of the Israelites and gave instructions about his bones.
Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про кости свої заповів.
23 By faith Moses’ parents hid him for three months after his birth, because they saw that he was a beautiful child, and they were unafraid of the king’s edict.
Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяці від батьків своїх, коли виділи вони, що дитина гарна, і не злякались повеління царського.
24 By faith Moses, when he was grown, refused to be called the son of Pharaoh’s daughter.
Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
25 He chose to suffer oppression with God’s people rather than to experience the fleeting enjoyment of sin.
а лучче зводив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
26 He valued disgrace for Christ above the treasures of Egypt, for he was looking ahead to his reward.
більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду
27 By faith Moses left Egypt, not fearing the king’s anger; he persevered because he saw Him who is invisible.
Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
28 By faith he kept the Passover and the sprinkling of blood, so that the destroyer of the firstborn would not touch Israel’s own firstborn.
Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
29 By faith the people passed through the Red Sea as on dry land; but when the Egyptians tried to follow, they were drowned.
Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
30 By faith the walls of Jericho fell, after the people had marched around them for seven days.
Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин,
31 By faith the prostitute Rahab, because she welcomed the spies in peace, did not perish with those who were disobedient.
Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
32 And what more shall I say? Time will not allow me to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, David, Samuel, and the prophets,
І що мені ще казати? не стане бо мені часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самеона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
33 who through faith conquered kingdoms, administered justice, and gained what was promised; who shut the mouths of lions,
котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
34 quenched the raging fire, and escaped the edge of the sword; who gained strength from weakness, became mighty in battle, and put foreign armies to flight.
гасили силу огняну, втікали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземців;
35 Women received back their dead, raised to life again. Others were tortured and refused their release, so that they might gain a better resurrection.
жінки приймали мертвих своїх з воекресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
36 Still others endured mocking and flogging, and even chains and imprisonment.
другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темниці;
37 They were stoned, they were sawed in two, they were put to death by the sword. They went around in sheepskins and goatskins, destitute, oppressed, and mistreated.
каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
38 The world was not worthy of them. They wandered in deserts and mountains, and hid in caves and holes in the ground.
(котрих не був достоєн сьвіт, ) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
39 These were all commended for their faith, yet they did not receive what was promised.
І всї ці, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
40 God had planned something better for us, so that together with us they would be made perfect.
тим що Бог лучче щось про нас провидів, щоб не без нас осягли звершеннє.
