< Galatians 2 >

1 Fourteen years later I went up again to Jerusalem, accompanied by Barnabas. I took Titus along also.
Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов в Єрусалим разом із Варнавою, узявши із собою Тита.
2 I went in response to a revelation and set before them the gospel that I preach among the Gentiles. But I spoke privately to those recognized as leaders, for fear that I was running or had already run in vain.
Я вирушив туди згідно з одкровенням і представив їм Добру Звістку, яку проповідую серед язичників, а особливо шановним виклав її окремо, на самоті, [щоб упевнитися], що не біг [до цього] й не біжу [тепер] даремно.
3 Yet not even Titus, who was with me, was compelled to be circumcised, even though he was a Greek.
Проте навіть Тита, який був зі мною, не примушували до обрізання, хоча він і був греком.
4 This issue arose because some false brothers had come in under false pretenses to spy on our freedom in Christ Jesus, in order to enslave us.
Це через лжебратів, що проникли в наші ряди, аби спостерігати за нашою свободою, яку ми маємо в Ісусі Христі, і зробити нас рабами.
5 We did not give in to them for a moment, so that the truth of the gospel would remain with you.
Але ми ні на мить не поступилися їм, щоб істина Доброї Звістки збереглася для вас.
6 But as for the highly esteemed—whatever they were makes no difference to me; God does not show favoritism —those leaders added nothing to me.
Щодо тих, кого вважають знатнішими, – хто вони й ким вони були, для мене це немає ніякого значення, [адже] Бог неупереджений, – то вони нічого не додали мені.
7 On the contrary, they saw that I had been entrusted to preach the gospel to the uncircumcised, just as Peter had been to the circumcised.
Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку необрізаним, як Петрові – обрізаним.
8 For the One who was at work in Peter’s apostleship to the circumcised was also at work in my apostleship to the Gentiles.
Адже Бог, Який зробив Петра апостолом обрізаних, зробив також мене [апостолом] язичників.
9 And recognizing the grace that I had been given, James, Cephas, and John—those reputed to be pillars—gave me and Barnabas the right hand of fellowship, so that we should go to the Gentiles, and they to the circumcised.
Яків, Кифа та Іван, які вважаються стовпами [церкви], визнали надану мені благодать і потиснули мені й Варнаві руку як співучасникам [служіння], щоб ми [пішли] до язичників, а вони – до обрізаних.
10 They only asked us to remember the poor, the very thing I was eager to do.
Усе, що [вони просили], – це те, щоб ми пам’ятали про бідних, що я й намагався робити.
11 When Cephas came to Antioch, however, I opposed him to his face, because he stood to be condemned.
Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я протистояв йому відверто, бо він був неправий.
12 For before certain men came from James, he used to eat with the Gentiles. But when they arrived, he began to draw back and separate himself, for fear of those in the circumcision group.
Адже до того, як прийшли деякі люди від Якова, він їв разом з язичниками, а після цього почав ховатися й відокремлюватися від них, боячись обрізаних.
13 The other Jews joined him in his hypocrisy, so that by their hypocrisy even Barnabas was led astray.
До нього приєдналися також інші юдеї, так що й Варнава був втягнений в їхнє лицемірство.
14 When I saw that they were not walking in line with the truth of the gospel, I said to Cephas in front of them all, “If you, who are a Jew, live like a Gentile and not like a Jew, how can you compel the Gentiles to live like Jews?”
Побачивши, що вони не поводяться відповідно до істини Доброї Звістки, я сказав Кифі перед усіма: «Якщо ти юдей, але живеш як язичник, а не як юдей, чому ж тоді примушуєш язичників жити за юдейським звичаєм?»
15 We who are Jews by birth and not Gentile “sinners”
Ми ж – юдеї за народженням, а не грішні язичники.
16 know that a man is not justified by works of the law, but by faith in Jesus Christ. So we, too, have believed in Christ Jesus, that we may be justified by faith in Christ and not by works of the law, because by works of the law no one will be justified.
Однак, знаючи, що людина не може бути виправдана ділами Закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, навіть ми увірували в Христа Ісуса, щоб бути виправданими вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина не буде виправдана ділами Закону.
17 But if, while we seek to be justified in Christ, we ourselves are found to be sinners, does that make Christ a minister of sin? Certainly not!
Але якщо ми, [юдеї, ] шукаючи виправдання в Христі, і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служителем гріха? Зовсім ні!
18 If I rebuild what I have already torn down, I prove myself to be a lawbreaker.
Бо якщо я знову відбудовую те, що зруйнував, то роблю себе грішником.
19 For through the law I died to the law so that I might live to God.
Адже через Закон я помер для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий з Христом,
20 I have been crucified with Christ, and I no longer live, but Christ lives in me. The life I live in the body, I live by faith in the Son of God, who loved me and gave Himself up for me.
і більше живу не я, але Христос живе в мені. Нині я живу в тілі, і це життя вірою в Сина Божого, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.
21 I do not set aside the grace of God. For if righteousness comes through the law, Christ died for nothing.
Я не відкидаю благодаті Божої, бо якщо праведність здобувається Законом, то Христос помер даремно!

< Galatians 2 >