Acts 8
1 And Saul was there, giving approval to Stephen’s death. On that day a great persecution broke out against the church in Jerusalem, and all except the apostles were scattered throughout Judea and Samaria.
А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
2 God-fearing men buried Stephen and mourned deeply over him.
І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
3 But Saul began to destroy the church. Going from house to house, he dragged off men and women and put them in prison.
А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
4 Those who had been scattered preached the word wherever they went.
Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
5 Philip went down to a city in Samaria and proclaimed the Christ to them.
Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
6 The crowds gave their undivided attention to Philip’s message and to the signs they saw him perform.
А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
7 With loud shrieks, unclean spirits came out of many who were possessed, and many of the paralyzed and lame were healed.
Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
8 So there was great joy in that city.
І радість велика в тім місті була́!
9 Prior to that time, a man named Simon had practiced sorcery in the city and astounded the people of Samaria. He claimed to be someone great,
Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
10 and all the people, from the least to the greatest, heeded his words and said, “This man is the divine power called the Great Power.”
Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
11 They paid close attention to him because he had astounded them for a long time with his sorcery.
Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
12 But when they believed Philip as he preached the gospel of the kingdom of God and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
13 Even Simon himself believed and was baptized. He followed Philip closely and was astounded by the great signs and miracles he observed.
Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
14 When the apostles in Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent Peter and John to them.
Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
15 On their arrival, they prayed for them to receive the Holy Spirit.
А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
16 For the Holy Spirit had not yet fallen upon any of them; they had simply been baptized into the name of the Lord Jesus.
бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
17 Then Peter and John laid their hands on them, and they received the Holy Spirit.
Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
18 When Simon saw that the Spirit was given through the laying on of the apostles’ hands, he offered them money.
Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
19 “Give me this power as well,” he said, “so that everyone on whom I lay my hands may receive the Holy Spirit.”
і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
20 But Peter replied, “May your silver perish with you, because you thought you could buy the gift of God with money!
Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
21 You have no part or share in our ministry, because your heart is not right before God.
У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
22 Repent, therefore, of your wickedness, and pray to the Lord. Perhaps He will forgive you for the intent of your heart.
Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
23 For I see that you are poisoned by bitterness and captive to iniquity.”
Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
24 Then Simon answered, “Pray to the Lord for me, so that nothing you have said may happen to me.”
А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
25 And after Peter and John had testified and spoken the word of the Lord, they returned to Jerusalem, preaching the gospel in many of the Samaritan villages.
А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
26 Now an angel of the Lord said to Philip, “Get up and go south to the desert road that goes down from Jerusalem to Gaza.”
А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
27 So he started out, and on his way he met an Ethiopian eunuch, a court official in charge of the entire treasury of Candace, queen of the Ethiopians. He had gone to Jerusalem to worship,
І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
28 and on his return was sitting in his chariot reading Isaiah the prophet.
вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
29 The Spirit said to Philip, “Go over to that chariot and stay by it.”
А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
30 So Philip ran up and heard the man reading Isaiah the prophet. “Do you understand what you are reading?” Philip asked.
Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
31 “How can I,” he said, “unless someone guides me?” And he invited Philip to come up and sit with him.
А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
32 The eunuch was reading this passage of Scripture: “He was led like a sheep to the slaughter, and as a lamb before the shearer is silent, so He did not open His mouth.
А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
33 In His humiliation He was deprived of justice. Who can recount His descendants? For His life was removed from the earth.”
У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
34 “Tell me,” said the eunuch, “who is the prophet talking about, himself or someone else?”
Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
35 Then Philip began with this very Scripture and told him the good news about Jesus.
А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
36 As they traveled along the road and came to some water, the eunuch said, “Look, here is water! What is there to prevent me from being baptized?”
І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
38 And he gave orders to stop the chariot. Then both Philip and the eunuch went down into the water, and Philip baptized him.
І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
39 When they came up out of the water, the Spirit of the Lord carried Philip away, and the eunuch saw him no more, but went on his way rejoicing.
А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
40 But Philip appeared at Azotus and traveled through that region, preaching the gospel in all the towns until he came to Caesarea.
А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.
