< Acts 2 >

1 When the day of Pentecost came, they were all together in one place.
Коли настав день П’ятдесятниці, усі були разом в одному місці.
2 Suddenly a sound like a mighty rushing wind came from heaven and filled the whole house where they were sitting.
Раптом почувся з неба шум, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 They saw tongues like flames of fire that separated and came to rest on each of them.
І побачили щось подібне до вогняних язиків, що розділилися й зупинилися по одному на кожному з них.
4 And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak in other tongues as the Spirit enabled them.
І всі наповнилися Святим Духом та почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5 Now there were dwelling in Jerusalem God-fearing Jews from every nation under heaven.
А в Єрусалимі [тоді] знаходилися юдеї, благочестиві люди з різних народів, що під небом.
6 And when this sound rang out, a crowd came together in bewilderment, because each one heard them speaking his own language.
Коли почувся шум, зібрався натовп і дуже збентежився, бо кожен чув, як вони говорили його рідною мовою.
7 Astounded and amazed, they asked, “Are not all these men who are speaking Galileans?
Здивовані й вражені, вони запитували: «Хіба всі ці, що говорять, не галілеяни?
8 How is it then that each of us hears them in his own native language?
Як же так сталося, що кожен із нас чує їх своєю рідною мовою?
9 Parthians, Medes, and Elamites; residents of Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,
Парфяни, мідяни та еламіти, жителі Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
10 Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya near Cyrene; visitors from Rome,
Фригії та Памфілії, Єгипту та околиць Лівії, що поблизу Киренеї, відвідувачі з Рима,
11 both Jews and converts to Judaism; Cretans and Arabs—we hear them declaring the wonders of God in our own tongues!”
юдеї та прозеліти, критяни та араби – усі ми чуємо, як вони говорять про великі діла Божі нашими мовами!»
12 Astounded and perplexed, they asked one another, “What does this mean?”
Здивовані та розгублені, вони запитували одне одного: «Що це може означати?»
13 But others mocked them and said, “They are drunk on new wine!”
Інші ж глузували кажучи: «Вони напилися солодкого вина!»
14 Then Peter stood up with the Eleven, lifted up his voice, and addressed the crowd: “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and listen carefully to my words.
Тоді Петро, піднявшись разом з одинадцятьма, голосно промовив до них: ―Брати-юдеї та жителі Єрусалима! Щоб вам було зрозуміло, послухайте уважно мої слова!
15 These men are not drunk, as you suppose. It is only the third hour of the day!
Ці [люди] не п’яні, як ви думаєте: зараз лише третя година дня.
16 No, this is what was spoken by the prophet Joel:
Але це те, що сказав пророк Іоїл:
17 ‘In the last days, God says, I will pour out My Spirit on all people. Your sons and daughters will prophesy, your young men will see visions, your old men will dream dreams.
«В останні дні, – каже Бог, – Я виллю Духа Мого на всіх людей. Ваші сини та доньки будуть пророкувати, ваші юнаки бачитимуть видіння, і старцям вашим будуть снитися сни.
18 Even on My menservants and maidservants I will pour out My Spirit in those days, and they will prophesy.
Навіть на рабів та рабинь Моїх у ті дні Я виллю Духа Мого, і вони пророкуватимуть.
19 I will show wonders in the heavens above and signs on the earth below, blood and fire and billows of smoke.
Я покажу чудеса вгорі на небі та знамення внизу на землі: кров, вогонь та куряву диму.
20 The sun will be turned to darkness, and the moon to blood, before the coming of the great and glorious Day of the Lord.
Сонце перетвориться на темряву, а місяць – на кров, перш ніж настане великий та славний день Господній.
21 And everyone who calls on the name of the Lord will be saved.’
І кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».
22 Men of Israel, listen to this message: Jesus of Nazareth was a man certified by God to you by miracles, wonders, and signs, which God did among you through Him, as you yourselves know.
Ізраїльтяни, послухайте ці слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, засвідченим вам від Бога чудесами, великими ділами та знаменнями, які Бог робив через Нього посеред вас, як ви самі знаєте.
23 He was delivered up by God’s set plan and foreknowledge, and you, by the hands of the lawless, put Him to death by nailing Him to the cross.
Його, призначеного згідно із задумом та передбаченням Божим, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників.
24 But God raised Him from the dead, releasing Him from the agony of death, because it was impossible for Him to be held in its clutches.
Але Бог воскресив Його, звільнивши від муки смерті, тому що не могла вона втримати Його.
25 David says about Him: ‘I saw the Lord always before me; because He is at my right hand, I will not be shaken.
Бо Давид сказав про Нього: «Я завжди бачу перед собою Господа, адже Він по правиці моїй, щоб я не похитнувся.
26 Therefore my heart is glad and my tongue rejoices; my body also will dwell in hope,
Тому радіє серце моє і веселиться язик мій! Також і тіло моє буде відпочивати в надії,
27 because You will not abandon my soul to Hades, nor will You let Your Holy One see decay. (Hadēs g86)
бо не залишиш Ти душі моєї в царстві мертвих і не дозволиш вірному Твоєму побачити тління. (Hadēs g86)
28 You have made known to me the paths of life; You will fill me with joy in Your presence.’
Ти стежку життя мені показуєш; наповнив мене радощами перед обличчям Твоїм».
29 Brothers, I can tell you with confidence that the patriarch David died and was buried, and his tomb is with us to this day.
Брати, дозвольте сказати вам відверто, що патріарх Давид помер та був похований, і його гробниця збереглася серед нас донині.
30 But he was a prophet and knew that God had promised him on oath that He would place one of his descendants on his throne.
Але будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою обіцяв йому нащадка, якого посадить на свій престол,
31 Foreseeing this, David spoke about the resurrection of the Christ, that He was not abandoned to Hades, nor did His body see decay. (Hadēs g86)
він, передбачивши майбутнє, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в царстві мертвих і тіло Його не побачить тління. (Hadēs g86)
32 God has raised this Jesus to life, to which we are all witnesses.
Бог воскресив Ісуса, і всі ми цьому свідки.
33 Exalted, then, to the right hand of God, He has received from the Father the promised Holy Spirit and has poured out what you now see and hear.
Він був піднесений праворуч від Всемогутнього Бога й, отримавши від Отця обітницю Святого Духа, надіслав те, що ви бачите та чуєте.
34 For David did not ascend into heaven, but he himself says: ‘The Lord said to my Lord, “Sit at My right hand
Бо Давид не піднявся до неба, але сам говорить: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
35 until I make Your enemies a footstool for Your feet.”’
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
36 Therefore let all Israel know with certainty that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ!”
Тому нехай весь дім Ізраїля буде впевнений у тому, що Господом та Христом зробив Бог Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли.
37 When the people heard this, they were cut to the heart and asked Peter and the other apostles, “Brothers, what shall we do?”
Почувши це, вони зворушилися серцем і сказали Петрові та іншим апостолам: ―Брати, що нам робити?
38 Peter replied, “Repent and be baptized, every one of you, in the name of Jesus Christ for the forgiveness of your sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.
Петро відповів: ―Покайтеся, і кожен із вас нехай буде охрещений в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і отримаєте дар Святого Духа;
39 This promise belongs to you and your children and to all who are far off—to all whom the Lord our God will call to Himself.”
бо ця обітниця для вас, ваших дітей та всіх, хто далеко, скільки б їх не покликав Господь, Бог наш.
40 With many other words he testified, and he urged them, “Be saved from this corrupt generation.”
І багатьма іншими словами він свідчив та умовляв кажучи: ―Спасайтеся від цього непокірного роду!
41 Those who embraced his message were baptized, and about three thousand were added to the believers that day.
Ті, що прийняли його слово, були охрещені. Того дня до учнів приєдналося близько трьох тисяч осіб.
42 They devoted themselves to the apostles’ teaching and to the fellowship, to the breaking of bread and to prayer.
Вони твердо тримались навчання апостолів, завжди перебували в братерському спілкуванні, ламанні хліба та молитвах.
43 A sense of awe came over everyone, and the apostles performed many wonders and signs.
Страх охопив кожну душу: багато чудес та знаків робилося через апостолів.
44 All the believers were together and had everything in common.
Усі віруючі були разом і все мали спільне.
45 Selling their possessions and goods, they shared with anyone who was in need.
Вони продавали своє майно та маєтки й роздавали кожному за його потребою.
46 With one accord they continued to meet daily in the temple courts and to break bread from house to house, sharing their meals with gladness and sincerity of heart,
Щодня вони продовжували зустрічатися разом у Храмі, а вдома ламали хліб та споживали їжу з радістю й щирістю в серці,
47 praising God and enjoying the favor of all the people. And the Lord added to their number daily those who were being saved.
прославляючи Бога й маючи прихильність усього народу. А Господь щодня додавав до них тих, кого спасав.

< Acts 2 >