2 Timothy 1
1 Paul, an apostle of Christ Jesus by the will of God, according to the promise of life in Christ Jesus,
Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,
2 To Timothy, my beloved child: Grace, mercy, and peace from God the Father and Christ Jesus our Lord.
до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!
3 I thank God, whom I serve with a clear conscience as did my forefathers, as I constantly remember you night and day in my prayers.
Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.
4 Recalling your tears, I long to see you so that I may be filled with joy.
Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.
5 I am reminded of your sincere faith, which first dwelt in your grandmother Lois and your mother Eunice, and I am convinced is in you as well.
Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.
6 For this reason I remind you to fan into flame the gift of God, which is in you through the laying on of my hands.
З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.
7 For God has not given us a spirit of fear, but of power, love, and self-control.
Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.
8 So do not be ashamed of the testimony of our Lord, or of me, His prisoner. Instead, join me in suffering for the gospel by the power of God.
Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,
9 He has saved us and called us to a holy calling, not because of our works, but by His own purpose and by the grace He granted us in Christ Jesus before time began. (aiōnios g166)
що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в. (aiōnios g166)
10 And now He has revealed this grace through the appearing of our Savior, Christ Jesus, who has abolished death and illuminated the way to life and immortality through the gospel,
А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.
11 to which I was appointed as a preacher, an apostle, and a teacher.
що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.
12 For this reason, even though I suffer as I do, I am not ashamed; for I know whom I have believed, and I am convinced that He is able to guard what I have entrusted to Him for that day.
З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.
13 Hold on to the pattern of sound teaching you have heard from me, with the faith and love that are in Christ Jesus.
Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.
14 Guard the treasure entrusted to you, with the help of the Holy Spirit who dwells in us.
Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.
15 You know that everyone in the Province of Asia has deserted me, including Phygelus and Hermogenes.
Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.
16 May the Lord grant mercy to the household of Onesiphorus, because he has often refreshed me and was unashamed of my chains.
Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.
17 Indeed, when he arrived in Rome, he searched diligently until he found me.
А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —
18 May the Lord grant Onesiphorus His mercy on that day. You know very well how much he ministered to me in Ephesus.
хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!
