2 Corinthians 9
1 Now about the service to the saints, there is no need for me to write to you.
А про службу святим мені зайво писати до вас,
2 For I know your eagerness to help, and I have been boasting to the Macedonians that since last year you in Achaia were prepared to give. And your zeal has stirred most of them to do likewise.
бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох.
3 But I am sending the brothers in order that our boasting about you in this matter should not prove empty, but that you will be prepared, just as I said.
А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні,
4 Otherwise, if any Macedonians come with me and find you unprepared, we—to say nothing of you—would be ashamed of having been so confident.
щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі.
5 So I thought it necessary to urge the brothers to visit you beforehand and make arrangements for the bountiful gift you had promised. This way, your gift will be prepared generously and not begrudgingly.
Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
6 Remember this: Whoever sows sparingly will also reap sparingly, and whoever sows generously will also reap generously.
А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!
7 Each one should give what he has decided in his heart to give, not out of regret or compulsion. For God loves a cheerful giver.
Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
8 And God is able to make all grace abound to you, so that in all things, at all times, having all that you need, you will abound in every good work.
А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,
9 As it is written: “He has scattered abroad His gifts to the poor; His righteousness endures forever.” (aiōn g165)
як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“ (aiōn g165)
10 Now He who supplies seed to the sower and bread for food will supply and multiply your store of seed and will increase the harvest of your righteousness.
А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,
11 You will be enriched in every way to be generous on every occasion, so that through us your giving will produce thanksgiving to God.
щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
12 For this ministry of service is not only supplying the needs of the saints, but is also overflowing in many expressions of thanksgiving to God.
Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.
13 Because of the proof this ministry provides, the saints will glorify God for your obedient confession of the gospel of Christ, and for the generosity of your contribution to them and to all the others.
Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,
14 And their prayers for you will express their affection for you, because of the surpassing grace God has given you.
вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас.
15 Thanks be to God for His indescribable gift!
Дяка Богові за невимо́вний дар Його!
