2 Corinthians 6
1 As God’s fellow workers, then, we urge you not to receive God’s grace in vain.
Таким чином, співпрацюючи [з Ним], ми закликаємо вас не приймати марно Божої благодаті.
2 For He says: “In the time of favor I heard you, and in the day of salvation I helped you.” Behold, now is the time of favor; now is the day of salvation!
Адже Він каже: «У час сприятливий Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі». Ось зараз – час сприятливий, зараз – день спасіння.
3 We put no obstacle in anyone’s way, so that no one can discredit our ministry.
Ми нікому й ні в чому не даємо підстав для спотикання, щоб нашого служіння не зневажали.
4 Rather, as servants of God we commend ourselves in every way: in great endurance; in troubles, hardships, and calamities;
Натомість в усьому ми рекомендуємо себе як Божих служителів: у великому терпінні, у скорботах, у горі, у труднощах,
5 in beatings, imprisonments, and riots; in labor, sleepless nights, and hunger;
у побиттях, у в’язницях, у заворушеннях, у важкій праці, у недосипанні, у постах,
6 in purity, knowledge, patience, and kindness; in the Holy Spirit and in sincere love;
у чистоті, у пізнанні, у довготерпінні, у доброті, у Святому Дусі, у нелицемірній любові,
7 in truthful speech and in the power of God; with the weapons of righteousness in the right hand and in the left;
у Слові істини, у силі Бога; через зброю праведності [в] правій та лівій [руці],
8 through glory and dishonor, slander and praise; viewed as imposters, yet genuine;
через славу та ганьбу, наклеп та добрі відгуки. [Нас вважають] тими, хто вводить в оману, а ми правдиві;
9 as unknown, yet well-known; dying, and yet we live on; punished, yet not killed;
тими, кого не знають, а нас упізнають; тими, що вмирають, а ми ось живемо; тими, що покарані, а ми не страчені;
10 sorrowful, yet always rejoicing; poor, yet making many rich; having nothing, and yet possessing everything.
тими, що засмучені, а ми завжди радіємо; бідними, а ми ж багатьох збагачуємо; тими, хто нічого не має, а ми маємо все!
11 We have spoken freely to you, Corinthians. Our hearts are open wide.
Коринфяни! Ми відкрили свої уста, щоб говорити до вас, і наші серця відкриті.
12 It is not our affection, but yours, that is restrained.
Ми не стримуємо наших почуттів до вас, а ви стримуєте свої почуття до нас.
13 As a fair exchange, I ask you as my children: Open wide your hearts also.
Тож звертаюся до вас, як до дітей: розкрийте й ви ваші [серця]!
14 Do not be unequally yoked with unbelievers. For what partnership can righteousness have with wickedness? Or what fellowship does light have with darkness?
Не впрягайтеся з невірними в одне ярмо. Бо що спільного між праведністю й беззаконням? Або що спільного між світлом і темрявою?
15 What harmony is there between Christ and Belial? Or what does a believer have in common with an unbeliever?
Яка згода може бути між Христом і Веліяром? Або яка частка вірного з невірним?
16 What agreement can exist between the temple of God and idols? For we are the temple of the living God. As God has said: “I will dwell with them and walk among them, and I will be their God, and they will be My people.”
Яка згода може бути між Божим Храмом та ідолами? Адже ми – храм Бога Живого, як Бог і сказав: «Оселюся в них і ходитиму посеред [них], Я буду їхнім Богом, а вони – Моїм народом!»
17 “Therefore come out from among them and be separate, says the Lord. Touch no unclean thing, and I will receive you.”
Тому «Вийдіть з-поміж них і відділіться, – говорить Господь. – Не торкайтеся нечистого, і Я прийму вас».
18 And: “I will be a Father to you, and you will be My sons and daughters, says the Lord Almighty.”
А також: «Я буду вашим Отцем, а ви Мені будете синами й дочками, – каже Господь Вседержитель».
