2 Corinthians 11
1 I hope you will bear with a little of my foolishness, but you are already doing that.
О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
2 I am jealous for you with a godly jealousy. For I promised you to one husband, to present you as a pure virgin to Christ.
Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
3 I am afraid, however, that just as Eve was deceived by the serpent’s cunning, your minds may be led astray from your simple and pure devotion to Christ.
Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
4 For if someone comes and proclaims a Jesus other than the One we proclaimed, or if you receive a different spirit than the One you received, or a different gospel than the one you accepted, you put up with it way too easily.
Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
5 I consider myself in no way inferior to those “super-apostles.”
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
6 Although I am not a polished speaker, I am certainly not lacking in knowledge. We have made this clear to you in every way possible.
Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
7 Was it a sin for me to humble myself in order to exalt you, because I preached the gospel of God to you free of charge?
Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
8 I robbed other churches by accepting their support in order to serve you.
Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
9 And when I was with you and in need, I was not a burden to anyone; for the brothers who came from Macedonia supplied my needs. I have refrained from being a burden to you in any way, and I will continue to do so.
Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
10 As surely as the truth of Christ is in me, this boasting of mine will not be silenced in the regions of Achaia.
Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
11 Why? Because I do not love you? God knows I do!
Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
12 But I will keep on doing what I am doing, in order to undercut those who want an opportunity to be regarded as our equals in the things of which they boast.
А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
13 For such men are false apostles, deceitful workers, masquerading as apostles of Christ.
Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
14 And no wonder, for Satan himself masquerades as an angel of light.
І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
15 It is not surprising, then, if his servants masquerade as servants of righteousness. Their end will correspond to their actions.
Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
16 I repeat: Let no one take me for a fool. But if you do, then receive me as a fool, so that I too may boast a little.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
17 In this confident boasting of mine, I am not speaking as the Lord would, but as a fool.
А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
18 Since many are boasting according to the flesh, I too will boast.
Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
19 For you gladly tolerate fools, since you are so wise.
Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.
20 In fact, you even put up with anyone who enslaves you or exploits you or takes advantage of you or exalts himself or strikes you in the face.
Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
21 To my shame I concede that we were too weak for that! Speaking as a fool, however, I can match what anyone else dares to boast about.
На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
22 Are they Hebrews? So am I. Are they Israelites? So am I. Are they descendants of Abraham? So am I.
Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
23 Are they servants of Christ? I am speaking like I am out of my mind, but I am so much more: in harder labor, in more imprisonments, in worse beatings, in frequent danger of death.
Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
24 Five times I received from the Jews the forty lashes minus one.
Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
25 Three times I was beaten with rods, once I was stoned, three times I was shipwrecked. I spent a night and a day in the open sea.
тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
26 In my frequent journeys, I have been in danger from rivers and from bandits, in danger from my countrymen and from the Gentiles, in danger in the city and in the country, in danger on the sea and among false brothers,
у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
27 in labor and toil and often without sleep, in hunger and thirst and often without food, in cold and exposure.
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
28 Apart from these external trials, I face daily the pressure of my concern for all the churches.
Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
29 Who is weak, and I am not weak? Who is led into sin, and I do not burn with grief?
Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
30 If I must boast, I will boast of the things that show my weakness.
Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
31 The God and Father of the Lord Jesus, who is forever worthy of praise, knows that I am not lying. (aiōn g165)
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди. (aiōn g165)
32 In Damascus, the governor under King Aretas secured the city of the Damascenes in order to arrest me.
У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.
33 But I was lowered in a basket through a window in the wall and escaped his grasp.
але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік!
