1 Corinthians 2
1 When I came to you, brothers, I did not come with eloquence or wisdom as I proclaimed to you the testimony about God.
А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,
2 For I resolved to know nothing while I was with you except Jesus Christ and Him crucified.
бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.
3 I came to you in weakness and fear, and with much trembling.
І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.
4 My message and my preaching were not with persuasive words of wisdom, but with a demonstration of the Spirit’s power,
І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,
5 so that your faith would not rest on men’s wisdom, but on God’s power.
щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!
6 Among the mature, however, we speak a message of wisdom—but not the wisdom of this age or of the rulers of this age, who are coming to nothing. (aiōn g165)
А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, (aiōn g165)
7 No, we speak of the mysterious and hidden wisdom of God, which He destined for our glory before time began. (aiōn g165)
але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу, (aiōn g165)
8 None of the rulers of this age understood it. For if they had, they would not have crucified the Lord of glory. (aiōn g165)
яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави! (aiōn g165)
9 Rather, as it is written: “No eye has seen, no ear has heard, no heart has imagined, what God has prepared for those who love Him.”
Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“
10 But God has revealed it to us by the Spirit. The Spirit searches all things, even the deep things of God.
А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.
11 For who among men knows the thoughts of man except his own spirit within him? So too, no one knows the thoughts of God except the Spirit of God.
Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
12 We have not received the spirit of the world, but the Spirit who is from God, that we may understand what God has freely given us.
А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,
13 And this is what we speak, not in words taught us by human wisdom, but in words taught by the Spirit, expressing spiritual truths in spiritual words.
що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.
14 The natural man does not accept the things that come from the Spirit of God. For they are foolishness to him, and he cannot understand them, because they are spiritually discerned.
А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
15 The spiritual man judges all things, but he himself is not subject to anyone’s judgment.
Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.
16 “For who has known the mind of the Lord, so as to instruct Him?” But we have the mind of Christ.
Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“А ми маємо розум Христів!
