Psalms 56
1 For the Chief Musician; set to Jonath elem rehokim. [A Psalm] of David. Michtam; when the Philistines took him in Gath. Be merciful unto me, O God; for man would swallow me up: All the day long he fighting oppresseth me.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Mine enemies would swallow me up all the day long; For they are many that fight proudly against me.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 What time I am afraid, I will put my trust in thee.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 In God (I will praise his word), In God have I put my trust, I will not be afraid; What can flesh do unto me?
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 All the day long they wrest my words: All their thoughts are against me for evil.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 They gather themselves together, they hide themselves, They mark my steps, Even as they have waited for my soul.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Shall they escape by iniquity? In anger cast down the peoples, O God.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 Thou numberest my wanderings: Put thou my tears into thy bottle; Are they not in thy book?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Then shall mine enemies turn back in the day that I call: This I know, that God is for me.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 In God (I will praise [his] word), In Jehovah (I will praise [his] word),
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 In God have I put my trust, I will not be afraid; What can man do unto me?
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Thy vows are upon me, O God: I will render thank-offerings unto thee.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 For thou hast delivered my soul from death: [Hast thou] not [delivered] my feet from falling, That I may walk before God In the light of the living?
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
