Psalms 22
1 For the Chief Musician; set to Aijeleth hash-Shahar. A Psalm of David. My God, my God, why hast thou forsaken me? [Why art thou so] far from helping me, [and from] the words of my groaning?
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 O my God, I cry in the daytime, but thou answerest not; And in the night season, and am not silent.
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 But thou art holy, O thou that inhabitest the praises of Israel.
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 Our fathers trusted in thee: They trusted, and thou didst deliver them.
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 They cried unto thee, and were delivered: They trusted in thee, and were not put to shame.
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 But I am a worm, and no man; A reproach of men, and despised of the people.
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 All they that see me laugh me to scorn: They shoot out the lip, they shake the head, [saying],
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 Commit [thyself] unto Jehovah; let him deliver him: Let him rescue him, seeing he delighteth in him.
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 But thou art he that took me out of the womb; Thou didst make me trust [when I was] upon my mother’s breasts.
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 I was cast upon thee from the womb; Thou art my God since my mother bare me.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 Be not far from me; for trouble is near; For there is none to help.
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 Many bulls have compassed me; Strong bulls of Bashan have beset me round.
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 They gape upon me with their mouth, [As] a ravening and a roaring lion.
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 I am poured out like water, And all my bones are out of joint: My heart is like wax; It is melted within me.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 My strength is dried up like a potsherd; And my tongue cleaveth to my jaws; And thou hast brought me into the dust of death.
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 For dogs have compassed me: A company of evil-doers have inclosed me; They pierced my hands and my feet.
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 I may count all my bones. They look and stare upon me;
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 They part my garments among them, And upon my vesture do they cast lots.
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 But be not thou far off, O Jehovah: O thou my succor, haste thee to help me.
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 Deliver my soul from the sword, My darling from the power of the dog.
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 Save me from the lion’s mouth; Yea, from the horns of the wild-oxen thou hast answered me.
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 I will declare thy name unto my brethren: In the midst of the assembly will I praise thee.
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 Ye that fear Jehovah, praise him; All ye the seed of Jacob, glorify him; And stand in awe of him, all ye the seed of Israel.
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 For he hath not despised nor abhorred the affliction of the afflicted; Neither hath he hid his face from him; But when he cried unto him, he heard.
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 Of thee cometh my praise in the great assembly: I will pay my vows before them that fear him.
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 The meek shall eat and be satisfied; They shall praise Jehovah that seek after him: Let your heart live for ever.
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 All the ends of the earth shall remember and turn unto Jehovah; And all the kindreds of the nations shall worship before thee.
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 For the kingdom is Jehovah’s; And he is the ruler over the nations.
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 All the fat ones of the earth shall eat and worship: All they that go down to the dust shall bow before him, Even he that cannot keep his soul alive.
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 A seed shall serve him; It shall be told of the Lord unto the [next] generation.
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 They shall come and shall declare his righteousness Unto a people that shall be born, that he hath done it.
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
