Proverbs 9
1 Wisdom hath builded her house; She hath hewn out her seven pillars:
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 She hath killed her beasts; she hath mingled her wine; She hath also furnished her table:
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 She hath sent forth her maidens; She crieth upon the highest places of the city:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 Whoso is simple, let him turn in hither: As for him that is void of understanding, she saith to him,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Come, eat ye of my bread, And drink of the wine which I have mingled.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Leave off, ye simple ones, and live; And walk in the way of understanding.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 He that correcteth a scoffer getteth to himself reviling; And he that reproveth a wicked man [getteth] himself a blot.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Reprove not a scoffer, lest he hate thee: Reprove a wise man, and he will love thee.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Give [instruction] to a wise man, and he will be yet wiser: Teach a righteous man, and he will increase in learning.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 The fear of Jehovah is the beginning of wisdom; And the knowledge of the Holy One is understanding.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 For by me thy days shall be multiplied, And the years of thy life shall be increased.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 If thou art wise, thou art wise for thyself; And if thou scoffest, thou alone shalt bear it.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 The foolish woman is clamorous; [She is] simple, and knoweth nothing.
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 And she sitteth at the door of her house, On a seat in the high places of the city,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 To call to them that pass by, Who go right on their ways:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Whoso is simple, let him turn in hither; And as for him that is void of understanding, she saith to him,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Stolen waters are sweet, And bread [eaten] in secret is pleasant.
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
