Proverbs 23
1 When thou sittest to eat with a ruler, Consider diligently him that is before thee;
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 And put a knife to thy throat, If thou be a man given to appetite.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Be not desirous of his dainties; Seeing they are deceitful food.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Weary not thyself to be rich; Cease from thine own wisdom.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Wilt thou set thine eyes upon that which is not? For [riches] certainly make themselves wings, Like an eagle that flieth toward heaven.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Eat thou not the bread of him that hath an evil eye, Neither desire thou his dainties:
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 For as he thinketh within himself, so is he: Eat and drink, saith he to thee; But his heart is not with thee.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 The morsel which thou hast eaten shalt thou vomit up, And lose thy sweet words.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Speak not in the hearing of a fool; For he will despise the wisdom of thy words.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Remove not the ancient landmark; And enter not into the fields of the fatherless:
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 For their Redeemer is strong; He will plead their cause against thee.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Apply thy heart unto instruction, And thine ears to the words of knowledge.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Withhold not correction from the child; [For] if thou beat him with the rod, he will not die.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 My son, if thy heart be wise, My heart will be glad, even mine:
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Yea, my heart will rejoice, When thy lips speak right things.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Let not thy heart envy sinners; But [be thou] in the fear of Jehovah all the day long:
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 For surely there is a reward; And thy hope shall not be cut off.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Hear thou, my son, and be wise, And guide thy heart in the way.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Be not among winebibbers, Among gluttonous eaters of flesh:
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 For the drunkard and the glutton shall come to poverty; And drowsiness will clothe [a man] with rags.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Hearken unto thy father that begat thee, And despise not thy mother when she is old.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Buy the truth, and sell it not; [Yea], wisdom, and instruction, and understanding.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 The father of the righteous will greatly rejoice; And he that begetteth a wise child will have joy of him.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Let thy father and thy mother be glad, And let her that bare thee rejoice.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 My son, give me thy heart; And let thine eyes delight in my ways.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 For a harlot is a deep ditch; And a foreign woman is a narrow pit.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Yea, she lieth in wait as a robber, And increaseth the treacherous among men.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Who hath woe? who hath sorrow? who hath contentions? Who hath complaining? who hath wounds without cause? Who hath redness of eyes?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 They that tarry long at the wine; They that go to seek out mixed wine.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Look not thou upon the wine when it is red, When it sparkleth in the cup, When it goeth down smoothly:
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 At the last it biteth like a serpent, And stingeth like an adder.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Thine eyes shall behold strange things, And thy heart shall utter perverse things.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Yea, thou shalt be as he that lieth down in the midst of the sea, Or as he that lieth upon the top of a mast.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 They have stricken me, [shalt thou say], and I was not hurt; They have beaten me, and I felt it not: When shall I awake? I will seek it yet again.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
