< Proverbs 15 >
1 A soft answer turneth away wrath; But a grievous word stirreth up anger.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 The tongue of the wise uttereth knowledge aright; But the mouth of fools poureth out folly.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 The eyes of Jehovah are in every place, Keeping watch upon the evil and the good.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 A gentle tongue is a tree of life; But perverseness therein is a breaking of the spirit.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 A fool despiseth his father’s correction; But he that regardeth reproof getteth prudence.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 In the house of the righteous is much treasure; But in the revenues of the wicked is trouble.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 The lips of the wise disperse knowledge; But the heart of the foolish [doeth] not so.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 The sacrifice of the wicked is an abomination to Jehovah; But the prayer of the upright is his delight.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 The way of the wicked is an abomination to Jehovah; But he loveth him that followeth after righteousness.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 There is grievous correction for him that forsaketh the way; [And] he that hateth reproof shall die.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Sheol and Abaddon are before Jehovah; How much more then the hearts of the children of men! (Sheol )
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol )
12 A scoffer loveth not to be reproved; He will not go unto the wise.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 A glad heart maketh a cheerful countenance; But by sorrow of heart the spirit is broken.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 The heart of him that hath understanding seeketh knowledge; But the mouth of fools feedeth on folly.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 All the days of the afflicted are evil; But he that is of a cheerful heart [hath] a continual feast.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Better is little, with the fear of Jehovah, Than great treasure and trouble therewith.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Better is a dinner of herbs, where love is, Than a stalled ox and hatred therewith.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 A wrathful man stirreth up contention; But he that is slow to anger appeaseth strife.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 The way of the sluggard is as a hedge of thorns; But the path of the upright is made a highway.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 A wise son maketh a glad father; But a foolish man despiseth his mother.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Folly is joy to him that is void of wisdom; But a man of understanding maketh straight his going.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Where there is no counsel, purposes are disappointed; But in the multitude of counsellors they are established.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 A man hath joy in the answer of his mouth; And a word in due season, how good is it!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 To the wise the way of life [goeth] upward, That he may depart from Sheol beneath. (Sheol )
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol )
25 Jehovah will root up the house of the proud; But he will establish the border of the widow.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Evil devices are an abomination to Jehovah; But pleasant words [are] pure.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 He that is greedy of gain troubleth his own house; But he that hateth bribes shall live.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 The heart of the righteous studieth to answer; But the mouth of the wicked poureth out evil things.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Jehovah is far from the wicked; But he heareth the prayer of the righteous.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 The light of the eyes rejoiceth the heart; [And] good tidings make the bones fat.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 The ear that hearkeneth to the reproof of life Shall abide among the wise.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 He that refuseth correction despiseth his own soul; But he that hearkeneth to reproof getteth understanding.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 The fear of Jehovah is the instruction of wisdom; And before honor [goeth] humility.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.