Proverbs 14
1 Every wise woman buildeth her house; But the foolish plucketh it down with her own hands.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 He that walketh in his uprightness feareth Jehovah; But he that is perverse in his ways despiseth him.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 In the mouth of the foolish is a rod for [his] pride; But the lips of the wise shall preserve them.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where no oxen are, the crib is clean; But much increase is by the strength of the ox.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A faithful witness will not lie; But a false witness uttereth lies.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 A scoffer seeketh wisdom, and [findeth it] not; But knowledge is easy unto him that hath understanding.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Go into the presence of a foolish man, And thou shalt not perceive [in him] the lips of knowledge.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of the prudent is to understand his way; But the folly of fools is deceit.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 A trespass-offering mocketh fools; But among the upright there is good will.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 The heart knoweth its own bitterness; And a stranger doth not intermeddle with its joy.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The house of the wicked shall be overthrown; But the tent of the upright shall flourish.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 There is a way which seemeth right unto a man; But the end thereof are the ways of death.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Even in laughter the heart is sorrowful; And the end of mirth is heaviness.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 The backslider in heart shall be filled with his own ways; And a good man [shall be satisfied] from himself.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 The simple believeth every word; But the prudent man looketh well to his going.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A wise man feareth, and departeth from evil; But the fool beareth himself insolently, and is confident.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 He that is soon angry will deal foolishly; And a man of wicked devices is hated.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 The simple inherit folly; But the prudent are crowned with knowledge.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 The evil bow down before the good; And the wicked, at the gates of the righteous.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 The poor is hated even of his own neighbor; But the rich hath many friends.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 He that despiseth his neighbor sinneth; But he that hath pity on the poor, happy is he.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Do they not err that devise evil? But mercy and truth [shall be to] them that devise good.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 In all labor there is profit; But the talk of the lips [tendeth] only to penury.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 The crown of the wise is their riches; [But] the folly of fools is [only] folly.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A true witness delivereth souls; But he that uttereth lies [causeth] deceit.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 In the fear of Jehovah is strong confidence; And his children shall have a place of refuge.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The fear of Jehovah is a fountain of life, That one may depart from the snares of death.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 In the multitude of people is the king’s glory; But in the want of people is the destruction of the prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 He that is slow to anger is of great understanding; But he that is hasty of spirit exalteth folly.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 A tranquil heart is the life of the flesh; But envy is the rottenness of the bones.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 He that oppresseth the poor reproacheth his Maker; But he that hath mercy on the needy honoreth him.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 The wicked is thrust down in his evil-doing; But the righteous hath a refuge in his death.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Wisdom resteth in the heart of him that hath understanding; But [that which is] in the inward part of fools is made known.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Righteousness exalteth a nation; But sin is a reproach to any people.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 The king’s favor is toward a servant that dealeth wisely; But his wrath will be [against] him that causeth shame.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
