Job 13
1 Lo, mine eye hath seen all [this], Mine ear hath heard and understood it.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 What ye know, [the same] do I know also: I am not inferior unto you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Surely I would speak to the Almighty, And I desire to reason with God.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But ye are forgers of lies; Ye are all physicians of no value.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Oh that ye would altogether hold your peace! And it would be your wisdom.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Hear now my reasoning, And hearken to the pleadings of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Will ye speak unrighteously for God, And talk deceitfully for him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Will ye show partiality to him? Will ye contend for God?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Is it good that he should search you out? Or as one deceiveth a man, will ye deceive him?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He will surely reprove you, If ye do secretly show partiality.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Shall not his majesty make you afraid, And his dread fall upon you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your memorable sayings are proverbs of ashes, Your defences are defences of clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Hold your peace, let me alone, that I may speak; And let come on me what will.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Wherefore should I take my flesh in my teeth, And put my life in my hand?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Behold, he will slay me; I have no hope: Nevertheless I will maintain my ways before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 This also shall be my salvation, That a godless man shall not come before him.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Hear diligently my speech, And let my declaration be in your ears.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Behold now, I have set my cause in order; I know that I am righteous.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Who is he that will contend with me? For then would I hold my peace and give up the ghost.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Only do not two things unto me; Then will I not hide myself from thy face:
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Withdraw thy hand far from me; And let not thy terror make me afraid.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then call thou, and I will answer; Or let me speak, and answer thou me.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many are mine iniquities and sins? Make me to know my transgression and my sin.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Wherefore hidest thou thy face, And holdest me for thine enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Wilt thou harass a driven leaf? And wilt thou pursue the dry stubble?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For thou writest bitter things against me, And makest me to inherit the iniquities of my youth:
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Thou puttest my feet also in the stocks, And markest all my paths; Thou settest a bound to the soles of my feet:
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 Though I am like a rotten thing that consumeth, Like a garment that is moth-eaten.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
