Isaiah 22
1 The burden of the valley of vision. What aileth thee now, that thou art wholly gone up to the housetops?
Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?
2 O thou that art full of shoutings, a tumultuous city, a joyous town; thy slain are not slain with the sword, neither are they dead in battle.
Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.
3 All thy rulers fled away together, they were bound by the archers; all that were found of thee were bound together; they fled afar off.
Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.
4 Therefore said I, Look away from me, I will weep bitterly; labor not to comfort me for the destruction of the daughter of my people.
Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —
5 For it is a day of discomfiture, and of treading down, and of perplexity, from the Lord, Jehovah of hosts, in the valley of vision; a breaking down of the walls, and a crying to the mountains.
бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!
6 And Elam bare the quiver, with chariots of men [and] horsemen; and Kir uncovered the shield.
А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.
7 And it came to pass, that thy choicest valleys were full of chariots, and the horsemen set themselves in array at the gate.
І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.
8 And he took away the covering of Judah; and thou didst look in that day to the armor in the house of the forest.
І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.
9 And ye saw the breaches of the city of David, that they were many; and ye gathered together the waters of the lower pool;
І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;
10 and ye numbered the houses of Jerusalem, and ye brake down the houses to fortify the wall;
і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;
11 ye made also a reservoir between the two walls for the water of the old pool. But ye looked not unto him that had done this, neither had ye respect unto him that purposed it long ago.
і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
12 And in that day did the Lord, Jehovah of hosts, call to weeping, and to mourning, and to baldness, and to girding with sackcloth:
І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.
13 and, behold, joy and gladness, slaying oxen and killing sheep, eating flesh and drinking wine: Let us eat and drink, for to-morrow we shall die.
Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!
14 And Jehovah of hosts revealed himself in mine ears, Surely this iniquity shall not be forgiven you till ye die, saith the Lord, Jehovah of hosts.
І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.
15 Thus saith the Lord, Jehovah of hosts, Go, get thee unto this treasurer, even unto Shebna, who is over the house, [and say],
Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
16 What doest thou here? and whom hast thou here, that thou hast hewed thee out here a sepulchre? hewing him out a sepulchre on high, graving a habitation for himself in the rock!
„Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,
17 Behold, Jehovah, like a [strong] man, will hurl thee away violently; yea, he will wrap thee up closely.
та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,
18 He will surely wind thee round and round, [and toss thee] like a ball into a large country; there shalt thou die, and there shall be the chariots of thy glory, thou shame of thy lord’s house.
звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!
19 And I will thrust thee from thine office; and from thy station shalt thou be pulled down.
І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.
20 And it shall come to pass in that day, that I will call my servant Eliakim the son of Hilkiah:
І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
21 and I will clothe him with thy robe, and strengthen him with thy girdle, and I will commit thy government into his hand; and he shall be a father to the inhabitants of Jerusalem, and to the house of Judah.
і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
22 And the key of the house of David will I lay upon his shoulder; and he shall open, and none shall shut; and he shall shut, and none shall open.
І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.
23 And I will fasten him as a nail in a sure place; and he shall be for a throne of glory to his father’s house.
І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.
24 And they shall hang upon him all the glory of his father’s house, the offspring and the issue, every small vessel, from the cups even to all the flagons.
І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!
25 In that day, saith Jehovah of hosts, shall the nail that was fastened in a sure place give way; and it shall be hewn down, and fall; and the burden that was upon it shall be cut off; for Jehovah hath spoken it.
Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!
