< 2 Corinthians 4 >
1 Therefore seeing we have this ministry, even as we obtained mercy, we faint not:
Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо,
2 but we have renounced the hidden things of shame, not walking in craftiness, nor handling the word of God deceitfully; but by the manifestation of the truth commending ourselves to every man’s conscience in the sight of God.
а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совісті чоловічій перед Богом.
3 And even if our gospel is veiled, it is veiled in them that perish:
Коли ж і закрите благовісте наше, то у погибаючих єсть закрите,
4 in whom the god of this world hath blinded the minds of the unbelieving, that the light of the gospel of the glory of Christ, who is the image of God, should not dawn [upon them]. (aiōn )
в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога. (aiōn )
5 For we preach not ourselves, but Christ Jesus as Lord, and ourselves as your servants for Jesus’ sake.
Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради.
6 Seeing it is God, that said, Light shall shine out of darkness, who shined in our hearts, to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Jesus Christ.
Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.
7 But we have this treasure in earthen vessels, that the exceeding greatness of the power may be of God, and not from ourselves;
Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.
8 [we are] pressed on every side, yet not straitened; perplexed, yet not unto despair;
У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряемо надїї,
9 pursued, yet not forsaken; smitten down, yet not destroyed;
гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені;
10 always bearing about in the body the dying of Jesus, that the life also of Jesus may be manifested in our body.
всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,
11 For we who live are always delivered unto death for Jesus’ sake, that the life also of Jesus may be manifested in our mortal flesh.
Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.
12 So then death worketh in us, but life in you.
Тим же оце смерть в нас орудує, а жнтте в вас.
13 But having the same spirit of faith, according to that which is written, I believed, and therefore did I speak; we also believe, and therefore also we speak;
Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо,
14 knowing that he that raised up the Lord Jesus shall raise up us also with Jesus, and shall present us with you.
знаючи, що хто підняв Господа Ісуса, і нас через Ісуса підійме і поставить з вами.
15 For all things [are] for your sakes, that the grace, being multiplied through the many, may cause the thanksgiving to abound unto the glory of God.
Все бо задля вас, щоб богата благодать через благодареннє многих намножувалась вга славу Божу.
16 Wherefore we faint not; but though our outward man is decaying, yet our inward man is renewed day by day.
Тим то не слабнемо; нї, хоч зовнїшнїй наш чоловік млЇє, та нутряний обновляєть ся день у день.
17 For our light affliction, which is for the moment, worketh for us more and more exceedingly an eternal weight of glory; (aiōnios )
Бо теперішня легкота горя нашого надто над міру приготовлює нам вічню вагу слави, (aiōnios )
18 while we look not at the things which are seen, but at the things which are not seen: for the things which are seen are temporal; but the things which are not seen are eternal. (aiōnios )
нам, що не дивимось на вйдоме, а на невидоме; що бо вйдоме, дочасне, що ж невидоме, вічне. (aiōnios )