Job 15
1 Then Eliphaz the Temanite answered,
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 “Should a wise man answer with vain knowledge, and fill himself with the east wind?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Should he reason with unprofitable talk, or with speeches with which he can do no good?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Yes, you do away with fear, and hinder devotion before God.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 For your iniquity teaches your mouth, and you choose the language of the crafty.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Your own mouth condemns you, and not I. Yes, your own lips testify against you.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 “Are you the first man who was born? Or were you brought out before the hills?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Have you heard the secret counsel of God? Do you limit wisdom to yourself?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 What do you know that we do not know? What do you understand which is not in us?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 With us are both the gray-headed and the very aged men, much older than your father.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Are the consolations of God too small for you, even the word that is gentle toward you?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Why does your heart carry you away? Why do your eyes flash,
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 that you turn your spirit against God, and let such words go out of your mouth?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 What is man, that he should be clean? What is he who is born of a woman, that he should be righteous?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Behold, he puts no trust in his holy ones. Yes, the heavens are not clean in his sight;
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 how much less one who is abominable and corrupt, a man who drinks iniquity like water!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 “I will show you, listen to me; that which I have seen I will declare
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 (which wise men have told by their fathers, and have not hidden it;
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 to whom alone the land was given, and no stranger passed among them):
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 the wicked man writhes in pain all his days, even the number of years that are laid up for the oppressor.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 A sound of terrors is in his ears. In prosperity the destroyer will come on him.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 He does not believe that he will return out of darkness. He is waited for by the sword.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 He wanders abroad for bread, saying, ‘Where is it?’ He knows that the day of darkness is ready at his hand.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Distress and anguish make him afraid. They prevail against him, as a king ready to the battle.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Because he has stretched out his hand against God, and behaves himself proudly against the Almighty,
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 he runs at him with a stiff neck, with the thick shields of his bucklers,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 because he has covered his face with his fatness, and gathered fat on his thighs.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 He has lived in desolate cities, in houses which no one inhabited, which were ready to become heaps.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 He will not be rich, neither will his substance continue, neither will their possessions be extended on the earth.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 He will not depart out of darkness. The flame will dry up his branches. He will go away by the breath of God’s mouth.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Let him not trust in emptiness, deceiving himself, for emptiness will be his reward.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 It will be accomplished before his time. His branch will not be green.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 He will shake off his unripe grape as the vine, and will cast off his flower as the olive tree.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 For the company of the godless will be barren, and fire will consume the tents of bribery.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 They conceive mischief and produce iniquity. Their heart prepares deceit.”
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
