James 2
1 My brothers, do not hold the faith of our glorious Lord Jesus Christ with partiality.
Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
2 For if a man with a gold ring, in fine clothing, comes into your synagogue, and a poor man in filthy clothing also comes in,
Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,
3 and you pay special attention to him who wears the fine clothing and say, “Sit here in a good place;” and you tell the poor man, “Stand there,” or “Sit by my footstool”
і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут, “а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
4 have not you shown partiality among yourselves, and become judges with evil thoughts?
то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?
5 Listen, my beloved brothers. Did not God choose those who are poor in this world to be rich in faith and heirs of the Kingdom which he promised to those who love him?
Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
6 But you have dishonored the poor man. Do not the rich oppress you and personally drag you before the courts?
А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
7 Do not they blaspheme the honorable name by which you are called?
Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?
8 However, if you fulfill the royal law according to the Scripture, “You shall love your neighbor as yourself,” you do well.
Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.
9 But if you show partiality, you commit sin, being convicted by the law as transgressors.
Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.
10 For whoever keeps the whole law, and yet stumbles in one point, he has become guilty of all.
Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.
11 For he who said, “Do not commit adultery,” also said, “Do not commit murder.” Now if you do not commit adultery but do murder, you have become a transgressor of the law.
Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.
12 So speak and so do as men who are to be judged by the law of freedom.
Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
13 For judgment is without mercy to him who has shown no mercy. Mercy triumphs over judgment.
Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
14 What good is it, my brothers, if a man says he has faith, but has no works? Can faith save him?
Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
15 And if a brother or sister is naked and in lack of daily food,
Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,
16 and one of you tells them, “Go in peace. Be warmed and filled;” yet you did not give them the things the body needs, what good is it?
а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?
17 Even so faith, if it has no works, is dead in itself.
Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!
18 Yes, a man will say, “You have faith, and I have works.” Show me your faith without works, and I will show you my faith by my works.
Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
19 You believe that God is one. You do well. The demons also believe—and shudder.
Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.
20 But do you want to know, vain man, that faith apart from works is dead?
Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?
21 Was not Abraham our father justified by works, in that he offered up Isaac his son on the altar?
Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?
22 You see that faith worked with his works, and by works faith was perfected.
Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?
23 So the Scripture was fulfilled which says, “Abraham believed God, and it was accounted to him as righteousness,” and he was called the friend of God.
І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.
24 You see then that by works a man is justified, and not only by faith.
Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?
25 In the same way, was not Rahab the prostitute also justified by works when she received the messengers and sent them out another way?
Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?
26 For as the body apart from the spirit is dead, even so faith apart from works is dead.
Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!
