1 Corinthians 15
1 Now I declare to you, brothers, the Good News which I preached to you, which also you received, in which you also stand,
Брати, я доношу до вашого відома Добру Звістку, яку я вам звістив, яку ви отримали та в якій ви стоїте.
2 by which also you are saved, if you hold firmly the word which I preached to you—unless you believed in vain.
Нею ви також будете спасенні, якщо дотримуєте слова, яке я вам звістив; інакше ви повірили даремно.
3 For I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
Адже найперше я передав вам те, що й сам отримав: Христос помер за наші гріхи згідно з Писанням,
4 that he was buried, that he was raised on the third day according to the Scriptures,
був похований і воскрес третього дня згідно з Писанням,
5 and that he appeared to Cephas, then to the twelve.
і явився Кифі, а потім дванадцятьом.
6 Then he appeared to over five hundred brothers at once, most of whom remain until now, but some have also fallen asleep.
Після того Він явився одночасно понад п’ятистам братам, більшість з яких живе й досі, а деякі заснули.
7 Then he appeared to James, then to all the apostles,
Потім Він явився Якову, а згодом – усім апостолам.
8 and last of all, as to the child born at the wrong time, he appeared to me also.
А після всіх, наче якомусь недоноскові, явився мені.
9 For I am the least of the apostles, who is not worthy to be called an apostle, because I persecuted the assembly of God.
Адже я найменший з апостолів, не достойний називатися апостолом, оскільки переслідував Божу Церкву.
10 But by the grace of God I am what I am. His grace which was given to me was not futile, but I worked more than all of them; yet not I, but the grace of God which was with me.
Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать щодо мене не була марною, [бо] я працював більше за них усіх; утім, не я, а Божа благодать, що зі мною.
11 Whether then it is I or they, so we preach, and so you believed.
Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так повірили.
12 Now if Christ is preached, that he has been raised from the dead, how do some among you say that there is no resurrection of the dead?
Якщо про Христа проповідується те, що Він воскрес з мертвих, то як деякі з вас кажуть, що не існує воскресіння з мертвих?
13 But if there is no resurrection of the dead, neither has Christ been raised.
Якщо не існує воскресіння з мертвих, тоді й Христос не воскрес.
14 If Christ has not been raised, then our preaching is in vain and your faith also is in vain.
А якщо Христос не воскрес, то наше проповідування даремне, як і ваша віра даремна.
15 Yes, we are also found false witnesses of God, because we testified about God that he raised up Christ, whom he did not raise up if it is true that the dead are not raised.
І виявляється, що ми брехливі свідки Божі, адже ми свідчимо, що Бог воскресив Христа, Якого насправді не воскресив, якщо дійсно мертвих не можна воскресити.
16 For if the dead are not raised, neither has Christ been raised.
Адже якщо мертвих не можна воскресити, то й Христа [Бог] не воскресив,
17 If Christ has not been raised, your faith is vain; you are still in your sins.
а якщо Він не воскресив Христа, то ваша віра марна, і ви досі перебуваєте у ваших гріхах.
18 Then they also who are fallen asleep in Christ have perished.
Тому й ті, що померли в Христі, загинули.
19 If we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.
Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найжалюгідніші з усіх людей!
20 But now Christ has been raised from the dead. He became the first fruit of those who are asleep.
Правда в тому, що Христос дійсно воскрес із мертвих. [Він] – первісток серед тих, що заснули.
21 For since death came by man, the resurrection of the dead also came by man.
Адже як через людину [прийшла] смерть, так і через Людину [прийшло] воскресіння з мертвих.
22 For as in Adam all die, so also in Christ all will be made alive.
Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть,
23 But each in his own order: Christ the first fruits, then those who are Christ’s at his coming.
але кожен у своєму порядку: Христос – перший плід, а потім, коли Він повернеться, ті, хто Йому належить.
24 Then the end comes, when he will deliver up the Kingdom to God the Father, when he will have abolished all rule and all authority and power.
Тоді [настане] кінець, коли Він передасть Царство Богу Отцю, знищивши всяке начальство, усяку владу та силу.
25 For he must reign until he has put all his enemies under his feet.
Бо Він має царювати доти, доки не покладе під ноги всіх Своїх ворогів.
26 The last enemy that will be abolished is death.
Останній ворог, якого буде знищено, – це смерть.
27 For, “He put all things in subjection under his feet.” But when he says, “All things are put in subjection”, it is evident that he is excepted who subjected all things to him.
Адже «Він усе підкорив Йому під ноги». І коли говориться, що все було підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив усе Христу.
28 When all things have been subjected to him, then the Son will also himself be subjected to him who subjected all things to him, that God may be all in all.
Коли Христу все буде підкорено, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто все підкорив Йому, щоби Бог був усім в усіх.
29 Or else what will they do who are baptized for the dead? If the dead are not raised at all, why then are they baptized for the dead?
Інакше що робитимуть ті, що приймають хрещення за мертвих? Якщо мертві взагалі не воскресають, то чому хрестяться заради них?
30 Why do we also stand in jeopardy every hour?
І чому ми маємо повсякчас наражатися на небезпеку?
31 I affirm, by the boasting in you which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
Я щодня перед лицем смерті. І це правда, як і те, брати, що я пишаюся вами в Христі Ісусі, Господі нашому.
32 If I fought with animals at Ephesus for human purposes, what does it profit me? If the dead are not raised, then “let’s eat and drink, for tomorrow we die.”
Якщо я лише з людських міркувань боровся з дикими звірами в Ефесі, то яка мені від того користь? Якщо мертві не воскресають, то «їжмо і пиймо, бо завтра помремо».
33 Do not be deceived! “Evil companionships corrupt good morals.”
Не вводьте себе в оману: «Лихе товариство псує добрі звичаї».
34 Wake up righteously and do not sin, for some have no knowledge of God. I say this to your shame.
Отямтеся, як належить, та не грішіть, бо є деякі, що не мають пізнання Бога. Кажу [це] на ваш сором.
35 But someone will say, “How are the dead raised?” and, “With what kind of body do they come?”
Але хтось спитає: «Як воскресають мертві? В якому тілі прийдуть?»
36 You foolish one, that which you yourself sow is not made alive unless it dies.
Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо [спочатку] не помре.
37 That which you sow, you do not sow the body that will be, but a bare grain, maybe of wheat, or of some other kind.
І ти сієш не тіло, яке настане, а звичайне зерно пшениці чи чогось іншого.
38 But God gives it a body even as it pleased him, and to each seed a body of its own.
Проте Бог дає йому тіло за Своїм бажанням; і кожному насінню – своє власне тіло.
39 All flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, another flesh of animals, another of fish, and another of birds.
Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.
40 There are also celestial bodies and terrestrial bodies; but the glory of the celestial differs from that of the terrestrial.
Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша.
41 There is one glory of the sun, another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differs from another star in glory.
У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
42 So also is the resurrection of the dead. The body is sown perishable; it is raised imperishable.
Так само й з воскресінням із мертвих. [Тіло] сіється в тлінні, [але] воскресає в нетлінні.
43 It is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.
Сіється в ганебності, [але] воскресає в славі. Сіється в слабкості, [але] воскресає в силі.
44 It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body and there is also a spiritual body.
Сіється в земному тілі, [але] воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне.
45 So also it is written, “The first man Adam became a living soul.” The last Adam became a life-giving spirit.
Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею». Останній Адам – духом, що дає життя.
46 However, that which is spiritual is not first, but that which is natural, then that which is spiritual.
Але перший не духовний, а тілесний; потім – духовний.
47 The first man is of the earth, made of dust. The second man is the Lord from heaven.
Перша людина – із землі, земна, а друга Людина – з неба.
48 As is the one made of dust, such are those who are also made of dust; and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.
Якою є земна [людина], такими є й інші земні, і Якою є небесна [Людина], такими є й інші небесні.
49 As we have borne the image of those made of dust, let’s also bear the image of the heavenly.
І як ми носили образ земного, так само носитимемо й образ небесного.
50 Now I say this, brothers, that flesh and blood cannot inherit God’s Kingdom; neither does the perishable inherit imperishable.
Брати, я кажу про те, що тіло й кров не можуть успадкувати Божого Царства, як і тлінне не успадковує нетлінного.
51 Behold, I tell you a mystery. We will not all sleep, but we will all be changed,
Ось розкажу вам таємницю: не всі ми заснемо, але всі будемо змінені –
52 in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound and the dead will be raised incorruptible, and we will be changed.
умить, і оком не змигнеш, при останній сурмі. Вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а нас буде змінено.
53 For this perishable body must become imperishable, and this mortal must put on immortality.
Адже тлінне має зодягнутися в нетлінність і смертне – у безсмертність.
54 But when this perishable body will have become imperishable, and this mortal will have put on immortality, then what is written will happen: “Death is swallowed up in victory.”
Коли тлінне зодягнеться в нетлінність і смертне – у безсмертність, тоді сповниться слово, що було написане: «Смерть поглинута перемогою».
«Смерте, де твоя перемога? Смерте, де твоє жало?» (Hadēs g86)
56 The sting of death is sin, and the power of sin is the law.
Жало смерті – це гріх, а сила гріха – це Закон.
57 But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.
Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.
58 Therefore, my beloved brothers, be steadfast, immovable, always abounding in the Lord’s work, because you know that your labor is not in vain in the Lord.
Тому, мої улюблені брати, будьте непохитними, стійкими, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
