Psalms 90
1 Lord, thou have been our dwelling-place in all generations.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Before the mountains were brought forth, or thou had ever formed the earth and the world, even from everlasting to everlasting, thou are God.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Thou turn man to destruction, and say, Return, ye sons of men.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 For a thousand years in thy sight are but as yesterday when it is past, and as a watch in the night.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Thou carry them away as with a flood. They are as a sleep. In the morning they are like grass which grows up.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 In the morning it flourishes, and grows up. In the evening it is cut down, and withers.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 For we are consumed in thine anger, and in thy wrath are we troubled.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Thou have set our iniquities before thee, our secret sins in the light of thy countenance.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 For all our days are passed away in thy wrath. We bring our years to an end as a sigh.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 The days of our years are threescore years and ten, or even by reason of strength fourscore years, yet their pride is but labor and sorrow, for it is soon gone, and we fly away.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who knows the power of thine anger, and thy wrath according to the fear that is due to thee?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 So teach us to number our days, that we may get us a heart of wisdom.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Return, O Jehovah. How long? And relent concerning thy servants.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 O satisfy us in the morning with thy loving kindness, that we may rejoice and be glad all our days.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Make us glad according to the days in which thou have afflicted us, and the years in which we have seen evil.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Let thy work appear to thy servants, and thy glory upon their sons.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 And let the favor of the Lord our God be upon us. And establish thou the work of our hands upon us, yea, the work of our hands establish thou it.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
