Psalms 44
1 We have heard with our ears, O God, our fathers have told us, what work thou did in their days, in the days of old.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Thou drove out the nations with thy hand, but thou planted them. Thou afflicted the peoples, but thou spread them abroad.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 For they did not get the land in possession by their own sword, nor did their own arm save them, but thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, because thou were favorable to them.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 Thou are my King, O God. Command deliverance for Jacob.
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Through thee we will push down our adversaries. Through thy name we will tread them under who rise up against us.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 For I will not trust in my bow, nor shall my sword save me.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 But thou have saved us from our adversaries, and have put them to shame who hate us.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 In God we have made our boast all the day long, and we will give thanks to thy name forever. (Selah)
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 But now thou have cast off, and brought us to dishonor, and go not forth with our armies.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 Thou make us to turn back from the adversary. And those who hate us take spoil for themselves.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 Thou have made us like sheep for food, and have scattered us among the nations.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 Thou sell thy people for nothing, and have not increased by their price.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 Thou make us a reproach to our neighbors, a scoffing and a derision to those who are round about us.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 Thou make us a byword among the nations, a shaking of the head among the peoples.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 All the day long my dishonor is before me, and the shame of my face has covered me,
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 for the voice of him who reproaches and blasphemes, because of the enemy and the avenger.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 All this has come upon us, yet we have not forgotten thee, nor have we dealt falsely in thy covenant.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 Our heart is not turned back, nor have our steps declined from thy way,
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 that thou have greatly broken us in the place of jackals, and covered us with the shadow of death.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 If we have forgotten the name of our God, or spread forth our hands to a strange god,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 will not God search this out? For he knows the secrets of the heart.
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 Yea, for thy sake we are killed all the day long. We are accounted as sheep for the slaughter.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 Awake, why do thou sleep, O Lord? Arise, cast not off forever.
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Why do thou hide thy face, and forget our affliction and our oppression?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 For our soul is bowed down to the dust; our body clings to the ground.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Rise up for our help, and redeem us for thy loving kindness' sake.
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
