Psalms 142

1 I cry with my voice to Jehovah. With my voice to Jehovah I make supplication.

Роздуми Давидові, коли він був у печері. Молитва. Голосно до Господа волаю, голосно Господа благаю.

2 I pour out my complaint before him. I show my trouble before him.

Виливаю перед Ним скаргу мою, розповів Йому про скорботу свою.

3 When my spirit was overwhelmed within me, thou knew my path. In the way in which I walk they have hidden a snare for me.

Коли знемагав у мені дух, Ти знав стежину мою. На дорозі, якою я йшов, вони сховали для мене пастку.

4 Look on my right hand, and see, for there is no man who knows me. Refuge has failed me. No man cares for my soul.

Поглянь, [Господи], праворуч і побач: ніхто не впізнає мене, загинув притулок мій, нікому немає діла до душі моєї.

5 I cried to thee, O Jehovah. I said, Thou are my refuge, my portion in the land of the living.

До Тебе волаю я, Господи, кажучи: «Ти – пристановище моє, доля моя на землі живих».

6 Attend to my cry, for I am brought very low. Deliver me from my persecutors, for they are stronger than I.

Прислухайся до волання мого, бо знемігся я дуже; визволи мене від моїх переслідувачів, адже вони сильніші за мене.

7 Bring my soul out of prison that I may give thanks to thy name. The righteous shall encompass me around, for thou will deal bountifully with me.

Виведи з в’язниці душу мою, щоб прославити мені ім’я Твоє. Зберуться праведні довкола мене, коли Ти мені віддячиш.