< Proverbs 19 >
1 Better is a poor man who walks in his integrity than he who is perverse in his lips and is a fool.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Also, that the soul be without knowledge is not good. And he who hastens with his feet sins.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 The foolishness of a man subverts his way, and his heart rages against Jehovah.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Wealth adds many friends, but a poor man is separated from his friend.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 A false witness shall not be unpunished, and he who utters lies shall not escape.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Many will entreat the favor of a generous man, and every man is a friend to him who gives gifts.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 All the brothers of a poor man regard him inferior, how much more do his friends go far from him! He pursues with words, but they are gone.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 He who gets wisdom loves his own soul. He who keeps understanding shall find good.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 A false witness shall not be unpunished, and he who utters lies shall perish.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Luxurious living is not fitting for a fool, much less for a servant to have rule over rulers.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 The discretion of a man makes him slow to anger, and it is his glory to pass over a transgression.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 The king's wrath is as the roaring of a lion, but his favor is as dew upon the grass.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 A foolish son is the calamity of his father, and the contentions of a wife are a continual dropping.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 House and riches are an inheritance from fathers, but a prudent wife is from Jehovah.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Slothfulness casts into a deep sleep, and the idle soul shall suffer hunger.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 He who keeps the commandment keeps his soul. He who is careless of his ways shall die.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 He who has pity upon a poor man lends to Jehovah, and he will repay him his good deed.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Chasten thy son while there is hope, and let not thy soul spare for his crying.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 A man of great wrath shall bear the penalty, for if thou deliver him, thou must do it yet again.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Hear counsel, and receive instruction, that thou may be wise in thy latter end.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 There are many devices in a man's heart, but the counsel of Jehovah, that shall stand.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 That which makes a man to be desired is his kindness, and a poor man is better than a liar.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 The fear of Jehovah is life to a man, and he shall abide satisfied. He shall not be visited with evil.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 The sluggard buries his hand in the dish, and will not so much as bring it to his mouth again.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Smite a scoffer, and a simple man will learn prudence. And reprove him who has understanding, and he will understand knowledge.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 He who does violence to his father, and chases away his mother, is a son that causes shame and brings reproach.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 To err from the words of knowledge, cease, my son, to hear instruction.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 A worthless witness mocks at justice, and the mouth of the wicked swallows iniquity.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Judgments are prepared for scoffers, and stripes for the back of fools.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.