Numbers 12
1 And Miriam and Aaron spoke against Moses because of the Cushite woman whom he had married, for he had married a Cushite woman.
І нарікали Марія́м та Ааро́н на Мойсея за жінку куши́тянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
2 And they said, Has Jehovah indeed spoken only with Moses? Has he not spoken also with us? And Jehovah heard it.
І казали вони: „Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?“І почув це Господь.
3 Now the man Moses was very meek, above all the men who were upon the face of the earth.
А той муж, Мойсей, був найлагідні́ший за всяку люди́ну, що на поверхні землі.
4 And Jehovah spoke suddenly to Moses, and to Aaron, and to Miriam, Come out ye three to the tent of meeting. And the three came out.
І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Марія́м: „Вийдіть ви троє до скинії заповіту“. І вони троє вийшли.
5 And Jehovah came down in a pillar of cloud, and stood at the door of the tent, and called Aaron and Miriam. And they both came forth.
І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Марія́м. І вийшли обо́є вони.
6 And he said, Hear now my words. If there be a prophet among you, I Jehovah will make myself known to him in a vision. I will speak with him in a dream.
І сказав Він: „Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо бу́де між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в виді́нні йому, у сні говорити з ним бу́ду.
7 My servant Moses is not so. He is faithful in all my house.
Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він дові́рений!
8 With him I will speak mouth to mouth, even manifestly, and not in dark speeches, and he has beheld the form of Jehovah. Why then were ye not afraid to speak against my servant, against Moses?
Говорю́ Я з ним у́ста до уст, а не виді́нням і не зага́дками, і Образ Господа він оглядає. І чому́ не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?“
9 And the anger of Jehovah was kindled against them, and he departed.
І запалав гнів Господній на них, — і Він пішов,
10 And the cloud removed from over the tent. And, behold, Miriam was leprous, as snow. And Aaron looked upon Miriam, and, behold, she was leprous.
а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям — прокаже́на, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
11 And Aaron said to Moses, Oh, my lord, lay not, I pray thee, sin upon us, in which we have done foolishly, and in which we have sinned.
І сказав Ааро́н до Мойсея: „Будь ла́скав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха́, що були ми нерозумні та що прогріши́лись!
12 Let her not, I pray, be as one dead, of whom the flesh is half consumed when he comes out of his mother's womb.
Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утро́би матері своєї, то зітліла половина тіла її“.
13 And Moses cried to Jehovah, saying, Heal her, O God, I beseech thee.
І Мойсей кли́кав до Господа, говорячи: „Боже, вилікуй же її!“
14 And Jehovah said to Moses, If her father had but spit in her face, should she not be ashamed seven days? Let her be shut up outside the camp seven days, and after that she shall be brought in again.
І сказав Господь до Мойсея: „А коли б її ба́тько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоро́млена? Вона буде за́мкнена сім день поза табо́ром, а потім пове́рнеться“.
15 And Miriam was shut up outside the camp seven days. And the people journeyed not till Miriam was brought in again.
І була за́мкнена Марія́м поза табо́ром сім день, а наро́д не ру́шив аж до повернення Маріям.
16 And afterward the people journeyed from Hazeroth, and encamped in the wilderness of Paran.
А потім рушив народ із Гацероту, і таборува́в у пустині Пара́н.
