Nehemiah 6
1 Now it came to pass, when it was reported to Sanballat and Tobiah, and to Geshem the Arabian, and to the rest of our enemies, that I had built the wall, and that there was no breach left in it, (though even to that time I had not set up the doors in the gates),
І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позоста́лося в ньому ви́лому, — але до цього ча́су дверей у брамах я не повставля́в, —
2 that Sanballat and Geshem sent to me, saying, Come, let us meet together in one of the villages in the plain of Ono. But they thought to do me mischief.
то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“А вони замишляли зробити мені зло.
3 And I sent messengers to them, saying, I am doing a great work, so that I cannot come down. Why should the work cease while I leave it, and come down to you?
І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“
4 And they sent to me four times after this sort, and I answered them after the same manner.
І посилали до мене так само чотири ра́зи, а я відповідав їм так само.
5 Then Sanballat sent his servant to me in like manner the fifth time with an open letter in his hand
І так само Санваллат п'ятий раз прислав до ме́не слугу́ свого́, а в руці його був відкритий лист.
6 in which was written, It is reported among the nations, and Gashmu says it, that thou and the Jews think to rebel, for which cause thou are building the wall. And thou would be their king according to these words.
А в ньому написане: „Чується серед наро́дів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому́ то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими слова́ми.
7 And thou have also appointed prophets to preach of thee at Jerusalem, saying, There is a king in Judah. And now it shall be reported to the king according to these words. Come now therefore, and let us take counsel together.
Та й пророків ти понаставля́в, щоб викри́кували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і пора́дьмося ра́зом!“
8 Then I sent to him, saying, There are no such things done as thou say, but thou imagine them out of thine own heart.
І послав я до ньо́го, говорячи: „Не було́ таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишля́в!“
9 For they all would have made us afraid, saying, Their hands shall be weakened from the work that it not be done. But now, O God, strengthen thou my hands.
Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки!
10 And I went to the house of Shemaiah the son of Delaiah the son of Mehetabel, who was shut up, and he said, Let us meet together in the house of God, within the temple, and let us shut the doors of the temple. For they will come to kill thee, yea, they will come to kill thee in the night.
І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був заде́ржаний. І він сказав: „Умовмося піти до Божого дому, до сере́дини храму, і замкне́мо храмові двері, бо при́йдуть забити тебе, — власне вночі при́йдуть забити тебе“.
11 And I said, Should such a man as I flee? And who is there, that, being such as I, would go into the temple to save his life? I will not go in.
Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“
12 And I discerned, and, lo, God had not sent him, but he pronounced this prophecy against me, and Tobiah and Sanballat had hired him.
І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупи́ли його́...
13 For this cause he was hired, that I should be afraid, and do so, and sin, and that they might have matter for an evil report, that they might reproach me.
Бо він був підку́плений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий погові́р, щоб обра́зити мене.
14 Remember, O my God, Tobiah and Sanballat according to these their works, and also the prophetess Noadiah, and the rest of the prophets, who would have put me in fear.
Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його́, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страха́ли мене!
15 So the wall was finished in the twenty-fifth day of the month Elul, in fifty-two days.
І був закі́нчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдеся́т і два дні.
16 And it came to pass, when all our enemies heard of it, that all the nations that were around us feared, and were much cast down in their own eyes, for they perceived that this work was wrought of our God.
І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навко́ло нас, то вони впали в оча́х своїх та й пізнали, що ця праця була зро́блена від нашого Бога!
17 Moreover in those days the ranking men of Judah sent many letters to Tobiah, and the letters of Tobiah came to them.
Тими днями також шляхе́тні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні прихо́дили до них.
18 For there were many in Judah sworn to him because he was the son-in-law of Shecaniah the son of Arah, and his son Jehohanan had taken the daughter of Meshullam the son of Berechiah to wife.
Бо багато-хто в Юдеї були заприся́женими при́ятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку́ Мешуллама, Берехіїного сина.
19 Also they spoke of his good deeds before me, and reported my words to him. And Tobiah sent letters to put me in fear.
І говорили передо мною добре про нього, а слова́ мої передавали йому. Товійя посилав листи́, щоб настраха́ти мене́.
