Luke 6
1 Now it came to pass for him to be going through the grain fields on a particular sabbath, and his disciples were plucking the ears and were eating, rubbing them in their hands.
І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
2 But some of the Pharisees said to them, Why do ye what is not permitted to do on the sabbath day?
Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
3 And having answered them, Jesus said, Have ye not read even this, what David did when he was hungry, and those who were with him,
І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднів він і тї, що були з ним:
4 how he entered into the house of God, and took and ate the loaves of the presentation, and also gave to those who were with him, which is not permitted to eat, except the priests alone?
як, увійшовши вій у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
5 And he said to them, The Son of man is lord also of the sabbath.
І рече їм: Син чоловічий - Вів Господь і суботи.
6 And it also came to pass on another sabbath for him to enter into the synagogue and teach. And a man was there, and his right hand was withered.
І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
7 And the scholars and the Pharisees watched if he would heal on the sabbath, so that they might find an accusation against him.
Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
8 But he knew their thoughts, and he said to the man who had the withered hand, Rise up, and stand forth in the midst. And having risen, he stood up.
Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
9 Then Jesus said to them, I will question you. What? Is it permitted on the sabbath to do good, or to do harm, to save life, or to kill?
Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
10 And having looked around on them all, he said to him, Stretch forth thy hand. And he did, and his hand was restored whole as the other.
І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
11 But they were filled with fury, and deliberated with each other what they might do to Jesus.
Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
12 And he happened in these days to go out onto the mountain to pray, and he was continuing all night in prayer to God.
Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
13 And when it became day, he called his disciples, and chose twelve from them, whom he also named apostles:
А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
14 Simon, whom he also named Peter, and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,
Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його. Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15 Matthew and Thomas, James the son of Alphaeus, and Simon who was called the Zealot,
Маттея та Тому, Якова Алфєєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16 Judas the son of James, and Judas Iscariot who also became a traitor.
Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17 And having come down with them, he stood on a level place. And a company of his disciples, and a large number of the people from all Judea and Jerusalem, and the maritime Tyre and Sidon, were those who came to hear him, and to be healed from their diseases,
і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,
18 also those who were afflicted with unclean spirits. And they were healed.
і мучені від духів нечистих; і спїляли ся.
19 And all the multitude sought to touch him, because power came forth from him, and healed them all.
І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.
20 And having lifted up his eyes on his disciples, he said, Blessed are the poor, because the kingdom of God is what belongs to you.
І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
21 Blessed are those who hunger now, because ye will be filled. Blessed are those who weep now, because ye will laugh.
Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
22 Blessed are ye, when men will hate you, and when they will exclude you, and revile you, and cast out your name as evil, because of the Son of man.
Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.
23 Rejoice ye in that day, and leap, for behold, your reward is great in heaven, for their fathers did in the same way to the prophets.
Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
24 However, woe to you the rich, because ye have received your consolation.
Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.
25 Woe to you who are filled now, because ye will hunger. Woe to you who laugh now, because ye will mourn and weep.
Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26 Woe when men will speak well of you, for their fathers did in the same way to the false prophets.
Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27 But I say to you, to those who hear, love your enemies. Do good to those who hate you.
Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28 Bless those who curse you. Pray for those who mistreat you.
благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.
29 To him who strikes thee on the cheek offer the other also, and from him who takes away thy cloak, also do not withhold thy coat.
Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30 Give to every man who asks thee, and from him who takes away thy personal things do not demand them back.
Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31 And as ye desire that men would do to you, do ye also to them likewise.
І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
32 And if ye love those who love you, what credit is for you? For even sinners love those who love them.
І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
33 And if ye do good to those who do good to you, what credit is for you? For even sinners do the same.
І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
34 And if ye lend to whom ye hope to receive, what credit is for you? For even sinners lend to sinners, to receive as much again.
І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
35 But love your enemies, and do good, and lend, despairing nothing, and your reward will be great. And ye will be sons of the Most High, because he is good toward the ungrateful and bad.
Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
36 Become ye therefore merciful, even as your Father is merciful.
Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.
37 And do not criticize, and ye will, no, not be criticized. And do not condemn, and ye will, no, not be condemned. Forgive, and ye will be forgiven.
І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
38 Give, and it will be given to you, good measure, pressed down, shaken together, and running over, they will give into your bosom. For with the same measure with which ye measure, it will be measured again to you.
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
39 And he spoke a parable to them. Can a blind man lead a blind man? Will they not both fall into a ditch?
Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
40 A disciple is not above his teacher, but every disciple who is fully developed will be as his teacher.
Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.
41 And why do thou see the speck in thy brother's eye, but do not perceive the beam in thine own eye?
Чого ж дивиш ся на порошину в оці брата твого, полїна ж у своєму оці не чуєш?
42 Or how can thou say to thy brother, Brother, allow me to take out the speck that is in thine eye, when thou thyself do not see the beam in thine own eye? Thou hypocrite, first take out the beam from thine own eye, and then thou will see clearly to take out the speck in thy brother's eye.
І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
43 For a good tree is not producing corrupt fruit, nor a corrupt tree producing good fruit.
Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
44 For each tree is known from its own fruit. For they do not gather figs from thorns, nor do they harvest grapes from a bramble bush.
Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
45 The good man out of the good treasure of his heart brings forth the good, and the bad man out of the bad treasure of his heart brings forth the bad, for out of the abundance of the heart his mouth speaks.
Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
46 And why do ye call me, Lord, Lord, and not do the things that I say?
На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
47 Every man who comes to me, and hears my sayings, and does them, I will show you to whom he is like.
Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
48 He is like a man who builds a house, who dug and excavated, and laid a foundation upon the rock. And when a flood developed, the stream beat upon that house, and could not shake it, for it had been founded upon the rock.
подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
49 But he who heard, and not having done, is like a man who built a house upon the soil without a foundation, on which the stream beat, and straightaway it fell. And the ruin of that house became great.
Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
