Luke 19
1 And having entered, he was passing through Jericho.
І вийшовши проходив через Єрихон.
2 And behold, a man called by name, Zacchaeus. And he was a chief tax collector, and this man was rich.
І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3 And he sought to see Jesus, who he was. And he was not able because of the crowd, because his stature was small.
бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.
4 And having ran ahead, he climbed up in a sycamore tree so that he might see him, because he was going to pass that one.
побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.
5 And when Jesus came to the place, having looked up, he saw him, and said to him, Zacchaeus, after making haste, come down, for today I must lodge at thy house.
як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.
6 And having made haste, he came down and received him, rejoicing.
І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.
7 And all who saw murmured, saying, He went in to relax with a sinful man.
І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8 And having stood, Zacchaeus said to the Lord, Behold, half of the things possessed by me, Lord, I give to the poor. And if I defrauded any man of anything, I repay fourfold.
Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9 And Jesus said to him, Today salvation has come to this house, forasmuch as he also is a son of Abraham.
Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10 For the Son of man came to seek and to save that which was lost.
прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11 And as they heard these things, he spoke, adding on a parable because he was near Jerusalem, and because they thought that the kingdom of God was going to appear immediately.
Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12 He said therefore, A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom, and to return.
Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13 And having called ten of his bondmen, he gave them ten minas and said to them, Do business until I come.
Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14 But his citizens hated him, and sent an embassy behind him, saying, We do not want this man to reign over us.
Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.
15 And it came to pass for him to return, having taken the kingdom. And he said for these bondmen to be called to him, to whom he gave the silver, so that he might know what any man gained by trading.
І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
16 And the first came, saying, Lord, thy mina gained ten minas.
Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17 And he said to him, Well, thou good bondman. Because thou became faithful in the least, be thou having authority over ten cities.
І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18 And the second came, saying, Lord, thy mina gained five minas.
І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
19 And he also said to him, And thou become over five cities.
Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20 And another came, saying, Lord, behold thy mina, which I had put away in a napkin.
Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21 For I was afraid of thee because thou are an austere man. Thou take up what thou did not lay down, and reap what thou did not sow.
боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
22 He says to him, Out of thy mouth I will judge thee, thou evil bondman. Thou had known that I am an austere man taking up what I did not lay down, and reaping what I did not sow.
Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23 Then why did thou not give my silver into a bank, and having come I would have collected it with interest?
а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
24 And he said to those who stood by, Take the mina from him, and give it to him who has the ten minas.
І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25 And they said to him, Lord, he has ten minas.
І казали йому: Пане, має десять мин.
26 For I say to you, that to every man who has, will be given, but from him who has not, even what he has will be taken away from him.
Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
27 Nevertheless those enemies of mine who did not want me to reign over them, bring here, and kill them before me.
А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
28 And having spoke these things, he went ahead, going up to Jerusalem.
І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29 And it came to pass when he came near to Bethphage and Bethany, at the mount that is called Olives, he sent two of his disciples, saying,
І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30 Go ye into the opposite village, in which, having entered, ye will find a colt tied, on which no man ever sat. Having untied, bring it.
глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
31 And if any man asks you, Why do ye untie it? Thus ye will say to him, The Lord has need of it.
І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32 And having departed, those who were sent found just as he said to them.
Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33 And as they were untying the colt, the masters of it said to them, Why do ye untie the colt?
Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34 And they said, The Lord has need of it.
Вони ж сказали: Господеві його треба.
35 And they brought it to Jesus. And having cast their garments upon the colt, they mounted Jesus.
І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36 And as he went, they spread their garments on the road.
Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.
37 And as he was now coming near, at the descent of the mount of Olives, the whole multitude of the disciples began rejoicing to praise God in a great voice about all the mighty works that they had seen, saying,
Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38 Blessed is the King who comes in the name of the Lord! Peace in heaven, and glory in the highest!
говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39 And some of the Pharisees from the multitude said to him, Teacher, rebuke thy disciples.
А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40 And having answered, he said to them, I tell you that if these were silent, the stones would cry out.
І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41 And when he came near, having seen the city, he wept over it,
І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42 saying, If thou knew, even thou, indeed even in this thy day, the things for thy peace. But now they are hidden from thine eyes.
глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43 Because the days will come upon thee, and thine enemies will build a barricade around thee, and will surround thee, and enclose thee on every side.
Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44 And they will raze thee and thy children within thee. And they will not leave in thee a stone upon a stone, because thou knew not the time of thy visitation.
І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45 And having entered into the temple, he began to cast out those selling and buying in it,
І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46 saying to them, It is written, My house is a house of prayer, but ye made it a den of robbers.
глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47 And he was teaching daily in the temple. But the chief priests, and the scholars sought to destroy him, even the foremost men of the people.
І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48 And they did not find what they might do, for the people all hung upon him, listening.
І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.
