Leviticus 6
1 And Jehovah spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 If a soul sins, and commits a trespass against Jehovah, and deals falsely with his neighbor in a matter of deposit, or of bargain, or of robbery, or have oppressed his neighbor,
„Коли хто згрішить і переступом спроневі́риться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо да́ного на схо́вок, щодо даного в за́клад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
3 or has found that which was lost, and deal falsely by it, and swears to a lie, in any of all these things that a man does, sinning by it,
або зна́йде яку́сь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне́ неправдиво на одне зо всього, що́ робить люди́на, і згрішить тим,
4 then it shall be, if he has sinned, and is guilty, that he shall restore that which he took by robbery, or the thing which he has gotten by oppression, or the deposit which was committed to him, or the lost thing which he found,
то станеться, коли він згрішить і завини́ть, — нехай пове́рне грабу́нок, що заграбував, або ви́мушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,
5 or anything about which he has sworn falsely, he shall even restore it in full, and shall add the fifth part more to it. He shall give it to him to whom it pertains, in the day of his being found guilty.
або все, що присяг про нього неправдиво, — і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому́, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.
6 And he shall bring his trespass offering to Jehovah, a ram without blemish out of the flock, according to thy estimation, for a trespass offering, to the priest.
І він приведе Господе́ві до священика жертву за провину свою, — безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оці́нкою на жертву за провину.
7 And the priest shall make atonement for him before Jehovah, and he shall be forgiven concerning whatever he does so as to be guilty by it.
І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому про́щено все до одно́го, що́ і він зробив на провину“.
8 And Jehovah spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, ка́жучи:
9 Command Aaron and his sons, saying, This is the law of the burnt offering: The burnt offering shall be on the hearth upon the altar all night to the morning, and the fire of the altar shall be kept burning on it.
„Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
10 And the priest shall put on his linen garment, and he shall put his linen breeches upon his flesh, and he shall take up the ashes of the fire which has consumed the burnt offering on the altar, and he shall put them beside the altar.
І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
11 And he shall put off his garments, and put on other garments, and carry forth the ashes outside the camp to a clean place.
І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця.
12 And the fire upon the altar shall be kept burning on it; it shall not go out. And the priest shall burn wood on it every morning, and he shall lay the burnt offering in order upon it, and shall burn the fat of the peace offerings on it.
А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
13 Fire shall be kept burning upon the altar continually; it shall not go out.
Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне.
14 And this is the law of the meal offering: The sons of Aaron shall offer it before Jehovah, before the altar.
А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника.
15 And he shall take up his handful from it, of the fine flour of the meal offering, and of the oil of it, and all the frankincense which is upon the meal offering, and shall burn it upon the altar for a sweet savor, as the memorial of it, to Jehovah.
І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
16 And that which is left of it Aaron and his sons shall eat. It shall be eaten without leaven in a holy place. They shall eat it in the court of the tent of meeting.
А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її.
17 It shall not be baked with leaven. I have given it as their portion of my offerings made by fire, it is most holy, as the sin offering, and as the trespass offering.
Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
18 Every male among the sons of Aaron shall eat of it, as a portion forever throughout your generations, from the offerings of Jehovah made by fire. Whoever touches them shall be holy.
Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“.
19 And Jehovah spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
20 This is the oblation of Aaron and of his sons, which they shall offer to Jehovah in the day when he is anointed: the tenth part of an ephah of fine flour for a meal offering perpetually, half of it in the morning, and half of it in the evening.
„Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі.
21 It shall be made with oil on a baking-pan. Thou shall bring it in when it is soaked. Thou shall offer the meal offering in baked pieces for a sweet savor to Jehovah.
На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа.
22 And the anointed priest who shall be in his stead from among his sons shall offer it. It shall be wholly burnt to Jehovah by a statute forever.
А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
23 And every meal offering of the priest shall be wholly burnt; it shall not be eaten.
А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“.
24 And Jehovah spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи:
25 Speak to Aaron and to his sons, saying, This is the law of the sin offering: In the place where the burnt offering is killed the sin offering shall be killed before Jehovah. It is most holy.
„Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона!
26 The priest who offers it for sin shall eat it. It shall be eaten in a holy place, in the court of the tent of meeting.
Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
27 Whatever shall touch the flesh of it shall be holy. And when there is of the blood sprinkled upon any garment, thou shall wash that on which it was sprinkled in a holy place.
Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому.
28 But the earthen vessel in which it is boiled shall be broken, and if it be boiled in a brazen vessel, it shall be scoured, and rinsed in water.
А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою.
29 Every male among the priests shall eat of it. It is most holy.
Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.
30 And no sin offering, from which any of the blood is brought into the tent of meeting to make atonement in the holy place, shall be eaten; it shall be burnt with fire.
А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена.
