Jeremiah 5
1 Run ye to and fro through the streets of Jerusalem, and see now, and know, and seek in the broad places of it, if ye can find a man, if there is any who does justly, who seeks truth, and I will pardon her.
Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!
2 And though they say, As Jehovah lives, surely they swear falsely.
Коли ж вони кажуть: „ Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.
3 O Jehovah, do not thine eyes look upon truth? Thou have stricken them, but they were not grieved. Thou have consumed them, but they have refused to receive correction. They have made their faces harder than a rock. They have refused to return.
Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!
4 Then I said, Surely these are poor, they are foolish, for they know not the way of Jehovah, nor the law of their God.
А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.
5 I will go to the great men, and will speak to them, for they know the way of Jehovah, and the law of their God. But these with one accord have broken the yoke, and burst the bonds.
Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!
6 Therefore a lion out of the forest shall kill them; a wolf of the evenings shall destroy them; a leopard shall watch against their cities. Everyone who goes out from there shall be torn in pieces, because their transgressions are many, and their backslidings are increased.
Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!
7 How can I pardon thee? Thy sons have forsaken me, and sworn by those who are no gods. When I had fed them to the full, they committed adultery, and assembled themselves in troops at the harlots' houses.
Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,
8 They were as fed horses roaming at large; everyone neighed after his neighbor's wife.
воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.
9 Shall I not visit for these things? says Jehovah. And shall not my soul be avenged on such a nation as this?
Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
10 Go ye up upon her walls, and destroy, but make not a full end. Take away her branches, for they are not Jehovah's.
Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,
11 For the house of Israel and the house of Judah have dealt very treacherously against me, says Jehovah.
бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.
12 They have denied Jehovah, and said, It is not he. Neither shall evil come upon us, nor shall we see sword nor famine.
Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“
13 And the prophets shall become wind, and the word is not in them. Thus shall it be done to them.
А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!
14 Therefore thus says Jehovah, the God of hosts: Because ye speak this word, behold, I will make my words in thy mouth fire, and this people wood, and it shall devour them.
Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!
15 Lo, I will bring a nation upon you from far, O house of Israel, says Jehovah. It is a mighty nation. It is an ancient nation, a nation whose language thou know not, nor understand what they say.
Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.
16 Their quiver is an open sepulcher. They are all mighty men.
Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.
17 And they shall eat up thy harvest, and thy bread, which thy sons and thy daughters should eat. They shall eat up thy flocks and thy herds. They shall eat up thy vines and thy fig trees. They shall beat down thy fortified cities, wherein thou trust, with the sword.
І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.
18 But even in those days, says Jehovah, I will not make a full end with you.
Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!
19 And it shall come to pass, when ye shall say, Why has Jehovah our God done all these things to us? Then thou shall say to them, Just as ye have forsaken me, and served foreign gods in your land, so ye shall serve strangers in a land that is not yours.
І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!
20 Declare ye this in the house of Jacob, and publish it in Judah, saying,
Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
21 Hear now this, O foolish people, and without understanding, who have eyes, and see not, who have ears, and hear not:
Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!
22 Do ye not fear me? says Jehovah. Will ye not tremble at my presence, who have placed the sand for the bound of the sea by a perpetual decree, that it cannot pass it? And though the waves thereof toss themselves, yet they cannot prevail, though they roar, yet they cannot pass over it.
Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!
23 But this people has a revolting and a rebellious heart. They have revolted and gone.
А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.
24 Neither do they say in their heart, Let us now fear Jehovah our God, who gives rain, both the former and the latter, in its season, who preserves to us the appointed weeks of the harvest.
І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.
25 Your iniquities have turned away these things, and your sins have withheld good from you.
Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.
26 For among my people are found wicked men. They watch as fowlers lie in wait. They set a trap; they catch men.
Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.
27 As a cage is full of birds, so are their houses full of deceit. Therefore they have become great, and grown rich.
Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!
28 They have grown fat. They shine. Yea, they overflow in deeds of wickedness. They do not plead the cause, the cause of the fatherless, that they may prosper. And they do not judge the right of the needy.
Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.
29 Shall I not visit for these things? says Jehovah. Shall not my soul be avenged on such a nation as this?
Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
30 An astonishing and horrible thing has come to pass in the land.
Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї:
31 The prophets prophesy falsely, and the priests bear rule by their means. And my people love to have it so. And what will ye do in the end thereof?
пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?
