Hebrews 1
1 God, who formerly spoke in many portions and in many ways to the fathers by the prophets,
Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
2 spoke to us in these last days by a Son, whom he appointed heir of all things, through whom also he made the ages. (aiōn g165)
в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив. (aiōn g165)
3 Who, being the radiance of his glory, and the exact image of his essence, and upholding all things by the word of his power, having made purification of our sins through himself, he sat down at the right hand of the Majesty in the heights.
Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
4 Having become so much better than the agents, as he has inherited a more excellent name than they.
Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
5 For to which of the agents did he ever say, Thou are my Son, today I have begotten thee? And again, I will be to him for a Father, and he will be to me for a Son?
Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
6 And again when he brings the firstborn into the world he says, And let all the agents of God worship him.
Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
7 And indeed toward the agents he says, He who makes his agents spirits, and his ministers a flame of fire.
І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.
8 But toward the Son, Thy throne, O God, is into the age of the age. The scepter of thy kingdom is a scepter of straightness. (aiōn g165)
Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого. (aiōn g165)
9 Thou have loved righteousness and hated lawlessness. Because of this, God, thy God, anointed thee with the oil of gladness above thy companions.
Полюбив єси правду, і зненавидів беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
10 And thou, Lord, at the beginnings founded the earth, and the heavens are the works of thy hands.
І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
11 They will perish, but thou are permanent. And they will all become old as a garment.
Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
12 And thou will roll them up as a mantle, and they will be changed. But thou are the same, and thy years will not cease.
і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
13 But to which of the agents has he ever said, Sit thou by my right hand until I place thine enemies a footstool of thy feet?
Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
14 Are they not all ministering spirits sent forth for service for the sake of those who are going to inherit salvation?
Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасеннє?
