Genesis 21
1 And Jehovah visited Sarah as he had said, and Jehovah did to Sarah as he had spoken.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 And Sarah conceived, and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 And Abraham called the name of his son who was born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 And Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 And Abraham was a hundred years old, when his son Isaac was born to him.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 And Sarah said, God has made me to laugh. Everyone who hears will laugh with me.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 And she said, Who would have said to Abraham, that Sarah should give sons suck? For I have borne him a son in his old age.
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 And the child grew, and was weaned. And Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 Therefore she said to Abraham, Cast out this handmaid and her son. For the son of this handmaid shall not be heir with my son, even with Isaac.
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 And the thing was very grievous in Abraham's sight on account of his son.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 And God said to Abraham, Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy handmaid. In all that Sarah says to thee, hearken to her voice. For in Isaac shall thy seed be called.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 And also I will make a nation of the son of the handmaid, because he is thy seed.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 And Abraham rose up early in the morning, and took bread and a bottle of water, and gave it to Hagar, putting it on her shoulder, and the child, and sent her away. And she departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 And the water in the bottle was spent, and she cast the child under one of the shrubs.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 And she went, and sat herself down opposite him a good way off, as it were a bowshot. For she said, Let me not look upon the death of the child. And she sat opposite him, and lifted up her voice, and wept.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 And God heard the voice of the lad. And the agent of God called to Hagar out of heaven, and said to her, What troubles thee, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the lad where he is.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Arise, lift up the lad, and hold him in thy hand, for I will make him a great nation.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 And God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 And God was with the lad, and he grew. And he dwelt in the wilderness, and became, as he grew up, an archer.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 And he dwelt in the wilderness of Paran. And his mother took for him a wife out of the land of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 And it came to pass at that time, that Abimelech and Phicol the captain of his army spoke to Abraham, saying, God is with thee in all that thou do.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Now therefore swear to me here by God that thou will not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son. But according to the kindness that I have done to thee, thou shall do to me, and to the land in which thou have sojourned.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 And Abraham said, I will swear.
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 And Abraham reproved Abimelech because of the well of water which Abimelech's servants had taken away violently.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 And Abimelech said, I know not who has done this thing, neither did thou tell me, nor yet did I hear of it, but today.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 And Abraham took sheep and oxen, and gave them to Abimelech. And the two made a covenant.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 And Abimelech said to Abraham, What do these seven ewe lambs mean which thou have set by themselves?
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 And he said, These seven ewe lambs thou shall take from my hand, that it may be a witness to me, that I have dug this well.
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 Therefore he called that place Beersheba, because there they swore both of them.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 So they made a covenant at Beersheba. And Abimelech rose up, and Phicol the captain of his army, and they returned into the land of the Philistines.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 And Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there called on the name of Jehovah, the Everlasting God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 And Abraham sojourned in the land of the Philistines many days.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
