Acts 3
1 Now at the same time Peter and John were going up into the temple, at the hour of prayer, the ninth.
Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
2 And a certain man, being lame from his mother's belly, was carried, whom they laid daily at the gate of the temple, called Beautiful, to ask charity from those who entered into the temple,
І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.
3 who, having seen Peter and John intending to go into the temple, asked charity.
Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.
4 And Peter, having gazed intently at him, with John, said, Look at us.
Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
5 And he gave attention to them expecting to receive something from them.
Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.
6 But Peter said, No silver and gold exists to me, but what I have, this I give thee. In the name of Jesus Christ the Nazarene, rise up and walk.
Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
7 And after taking him by the right hand, he lifted him up. And immediately his feet and his ankles were strengthened.
І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
8 And leaping up, he stood and walked. And he entered with them into the temple, walking, and leaping, and praising God.
і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
9 And all the people saw him walking and praising God,
І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
10 and they recognized him, that this was the man who sat for charity at the Beautiful Gate of the temple. And they were filled of astonishment and amazement at that which happened to him.
А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
11 And as the lame man who was healed held Peter and John, all the people ran together to them in the porch that is called Solomon's, amazed.
Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
12 And Peter having seen, he responded to the people, Men, Israelites, why do ye marvel at this man? Or why do ye stare at us, as by our own power or piety we have made him to walk?
І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
13 The God of Abraham, and of Isaac, and of Jacob, the God of our fathers, has glorified his Boy Jesus, whom ye actually delivered up, and denied him in the presence of Pilate who preferred to release that man.
Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
14 But ye denied the Holy and Righteous, and asked for a man, a murderer to be granted to you.
Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
15 And ye killed the Pathfinder of life, whom God raised from the dead, of which we are witnesses.
а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
16 And by faith in his name, this man whom ye see and know, his name has made strong. And faith through him has given him this complete soundness in the presence of you all.
І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
17 And now, brothers, I know that ye did it from ignorance, as also your rulers.
І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
18 But this way God fulfilled what things were foretold, through the mouth of all his prophets, the Christ was to endure.
Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
19 Repent ye therefore, and be converted in order to wipe away your sins, so that times of refreshing may come from the presence of the Lord.
Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
20 And he may send Christ Jesus who has been pre-ordained for you,
і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
21 whom heaven must indeed receive until the times of restoration of all things, of which God spoke through the mouth of all his holy prophets from the age. (aiōn g165)
котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. (aiōn g165)
22 For Moses indeed said to the fathers, The Lord our God will raise up a prophet for you, from your brothers, like me. Ye shall hear him in all things, as many as he might speak to you.
Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
23 And every soul, whichever it will be, if it will not hear that prophet will be utterly destroyed from the people.
Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
24 And also all the prophets from Samuel and those in succession, as many as spoke, also proclaimed these days.
І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
25 Ye are sons of the prophets, and of the covenant that God made for our fathers, saying to Abraham, And in thy seed all the patriarchies of the earth will be blessed.
Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
26 To you first, having raised up his Boy Jesus, God sent him blessing you, in turning away each man from your evils.
Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
