Acts 11
1 Now the apostles and the brothers who were in Judea heard that the Gentiles also received the word of God.
Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
2 And when Peter came up to Jerusalem, the men of circumcision contended against him,
І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
3 saying, Thou went in to uncircumcised men, having also eaten with them.
кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
4 But when Peter began, he expounded to them in order, saying,
Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
5 I was in the city of Joppa praying, and in a trance I saw a vision, a certain container descending, as a great sheet being lowered from heaven by four corners, and it came as far as to me,
Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
6 having gazed at which, I was examining. And I saw the four footed things of the earth, and the wild beasts, and the creeping things, and the birds of the sky.
Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
7 And I heard a voice saying to me, Having risen, Peter, kill and eat.
І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
8 But I said, Not so, Lord, because nothing profane or unclean has ever entered into my mouth.
Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
9 But a voice answered me for a second time out of heaven, What God has cleansed, thou shall not make profane.
Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
10 And this happened thrice, and all were drawn up again into heaven.
Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
11 And behold, immediately three men stood at the house in which I was, who were sent from Caesarea to me.
І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
12 And the Spirit told me to go with them, doubting nothing. And these six brothers also went with me, and we entered into the man's house.
Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
13 And he informed us how he saw the agent in his house, who stood and said to him, Send forth men to Joppa, and summon Simon, the man surnamed Peter,
і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
14 who will speak sayings to thee, by which thou will be saved, thou and all thy house.
Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
15 And as I began to speak, the Holy Spirit fell on them, just as also on us at the beginning.
Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
16 And I remembered the saying of the Lord, how he said, John indeed immersed in water, but ye will be immersed in the Holy Spirit.
Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
17 If then God gave to them the identical gift as also to us who believed in the Lord Jesus Christ, but what power was I to hinder God?
Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
18 And when they heard these things, they relaxed and glorified God, saying, Then God has also granted to the Gentiles repentance to life.
Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
19 Indeed therefore those who were scattered abroad from the persecution that occurred against Stephen passed through as far as Phoenicia and Cyprus and Antioch, speaking the word to none except Jews only.
Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
20 And some of them were men, Cyprians and Cyrenians, who, having come to Antioch, spoke to the Hellenists, preaching good news, the Lord Jesus.
Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
21 And the hand of the Lord was with them, and a great number who believed turned to the Lord.
І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
22 And the word about them was heard in the ears of the church at Jerusalem, and they dispatched Barnabas to pass through as far as Antioch,
Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
23 who, having arrived, and having seen the grace of God, rejoiced. And he encouraged all, with purpose of heart, to remain in the Lord.
котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
24 Because he was a good man, and full of the Holy Spirit and of faith. And a considerable multitude was added to the Lord.
Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
25 And Barnabas departed to Tarsus to seek Saul,
Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
26 and when he found him, he brought him to Antioch. And it came to pass a whole year for them to be assembled in the congregation, and to teach a considerable multitude, and to call the disciples Christians, first at Antioch.
і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
27 Now in these days prophets came down from Jerusalem to Antioch.
Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
28 And one of them named Agabus, after standing up, signified by the Spirit there was going be a great famine in the whole world, which also happened under Claudius Caesar.
Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
29 And the disciples, as any man prospered, determined, each of them regarding aid, to send to the brothers who dwell in Judea,
З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
30 which also they did, having sent it to the elders by the hand of Barnabas and Saul.
Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
