< 2 Samuel 22 >
1 And David spoke to Jehovah the words of this song in the day that Jehovah delivered him out of the hand of all his enemies, and out of the hand of Saul:
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 And he said, Jehovah is my rock, and my fortress, and my deliverer, even mine.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 God, my rock, in him I will take refuge, my shield, and the horn of my salvation, my high tower, and my refuge, my savior. Thou save me from violence.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 I will call upon Jehovah, who is worthy to be praised. So I shall be saved from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 For the waves of death encompassed me. The floods of ungodliness made me afraid.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
6 The cords of Sheol were round about me. The snares of death came upon me. (Sheol )
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol )
7 In my distress I called upon Jehovah. Yea, I called to my God. And he heard my voice out of his temple, and my cry came into his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Then the earth shook and trembled, the foundations of heaven quaked and were shaken, because he was angry.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 There went up a smoke out of his nostrils, and fire out of his mouth devoured. Coals were kindled by it.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 He bowed the heavens also, and came down, and thick darkness was under his feet.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 And he rode upon a cherub, and flew. Yea, he was seen upon the wings of the wind.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 And he made darkness pavilions round about him, gathering of waters, thick clouds of the skies.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 At the brightness before him coals of fire were kindled.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Jehovah thundered from heaven, and the Most High uttered his voice.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 And he sent out arrows, and scattered them, lightning, and discomfited them.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Then the channels of the sea appeared. The foundations of the world were laid bare by the rebuke of Jehovah, at the blast of the breath of his nostrils.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 He sent from on high, he took me. He drew me out of many waters.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 He delivered me from my strong enemy, from those who hated me, for they were too mighty for me.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 They came upon me in the day of my calamity, but Jehovah was my support.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 He brought me forth also into a large place. He delivered me, because he delighted in me.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Jehovah rewarded me according to my righteousness. According to the cleanness of my hands he has rewarded me.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 For I have kept the ways of Jehovah, and have not wickedly departed from my God.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 For all his ordinances were before me. And as for his statutes, I did not depart from them.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 I was also perfect toward him, and I kept myself from my iniquity.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Therefore Jehovah has recompensed me according to my righteousness, according to my cleanness in his eyesight.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 With the merciful thou will show thyself merciful. With the perfect man thou will show thyself perfect.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 With the pure thou will show thyself pure. And with the perverse thou will show thyself contrary.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 And the afflicted people thou will save, but thine eyes are upon the haughty, that thou may bring them down.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 For thou are my lamp, O Jehovah. And Jehovah will lighten my darkness.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 For by thee I run upon a troop. By my God do I leap over a wall.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 As for God, his way is perfect. The word of Jehovah is tried. He is a shield to all those who take refuge in him.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 For who is God, except Jehovah? And who is a rock, except our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 God is my strong fortress, and he guides the perfect in his way.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 He makes his feet like hinds' feet, and sets me upon my high places.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 He teaches my hands to war, so that my arms bend a bow of brass.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Thou have also given me the shield of thy salvation, and thy gentleness has made me great.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Thou have enlarged my steps under me, and my feet have not slipped.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 I have pursued my enemies, and destroyed them, neither did I turn again till they were consumed.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 And I have consumed them, and smitten them through, so that they cannot arise. Yea, they are fallen under my feet.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 For thou have girded me with strength to the battle. Thou have subdued under me those who rose up against me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Thou have also made my enemies turn their backs to me, that I might cut off those who hate me.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 They looked, but there was none to save; even to Jehovah, but he did not answer them.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Then I beat them small as the dust of the earth. I crushed them as the mire of the streets, and spread them abroad.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Thou have also delivered me from the strivings of my people. Thou have kept me to be the head of the nations. A people whom I have not known shall serve me.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 The foreigners shall submit themselves to me. As soon as they hear of me, they shall obey me.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 The foreigners shall fade away, and shall come trembling out of their hiding places.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Jehovah lives. And blessed be my rock. And exalted be God, the rock of my salvation,
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Even the God who executes vengeance for me, and who brings down peoples under me,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 and who brings me forth from my enemies. Yea, thou lift me up above those who rise up against me. Thou deliver me from the violent man.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Therefore I will give thanks to thee, O Jehovah, among gentiles, and will sing praises to thy name.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 He gives great deliverance to his king, and shows loving kindness to his anointed, to David and to his seed, for evermore.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“