Psalmen 73
1 Een psalm van Asaf. Immers is God Israel goed, dengenen, die rein van harte zijn.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Maar mij aangaande, mijn voeten waren bijna uitgeweken; mijn treden waren bijkans uitgeschoten.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 Want ik was nijdig op de dwazen, ziende der goddelozen vrede.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Want er zijn geen banden tot hun dood toe, en hun kracht is fris.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Zij zijn niet in de moeite als andere mensen, en worden met andere mensen niet geplaagd.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Daarom omringt hen de hovaardij als een keten; het geweld bedekt hen als een gewaad.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Hun ogen puilen uit van vet; zij gaan de inbeeldingen des harten te boven.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Zij mergelen de lieden uit, en spreken boselijk van verdrukking; zij spreken uit de hoogte.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Zij zetten hun mond tegen den hemel, en hun tong wandelt op de aarde.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Daarom keert zich Zijn volk hiertoe, als hun wateren eens vollen bekers worden uitgedrukt,
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Dat zij zeggen: Hoe zou het God weten, en zou er wetenschap zijn bij den Allerhoogste?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Ziet, dezen zijn goddeloos; nochtans hebben zij rust in de wereld; zij vermenigvuldigen het vermogen.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Immers heb ik tevergeefs mijn hart gezuiverd, en mijn handen in onschuld gewassen.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 Dewijl ik den gansen dag geplaagd ben, en mijn straffing is er alle morgens.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Indien ik zou zeggen: Ik zal ook alzo spreken; ziet, zo zou ik trouweloos zijn aan het geslacht Uwer kinderen.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 Nochtans heb ik gedacht om dit te mogen verstaan; maar het was moeite in mijn ogen;
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Totdat ik in Gods heiligdommen inging, en op hun einde merkte.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Immers zet Gij hen op gladde plaatsen; Gij doet hen vallen in verwoestingen.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Hoe worden zij als in een ogenblik tot verwoesting, nemen een einde, worden te niet van verschrikkingen!
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Als een droom na het ontwaken! Als Gij opwaakt, o Heere, dan zult Gij hun beeld verachten.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Als mijn hart opgezwollen was, en ik in mijn nieren geprikkeld werd,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 Toen was ik onvernuftig, en wist niets; ik was een groot beest bij U.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Ik zal dan geduriglijk bij U zijn; Gij hebt mijn rechterhand gevat;
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Gij zult mij leiden door Uw raad; en daarna zult Gij mij in heerlijkheid opnemen.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Wien heb ik nevens U in den hemel? Nevens U lust mij ook niets op de aarde!
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Bezwijkt mijn vlees en mijn hart, zo is God de Rotssteen mijns harten, en mijn Deel in eeuwigheid.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Want ziet, die verre van U zijn, zullen vergaan; Gij roeit uit, al wie van U afhoereert.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Maar mij aangaande, het is mij goed nabij God te wezen; ik zet mijn betrouwen op den Heere HEERE, om al Uw werken te vertellen.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
